13 вересня 2011 р. Справа № 72396/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Каралюса В.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі Корчинській О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2009 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанія» до Виконавчий комітету Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
У березні 2009 року позивач - ТзОВ «Стефанія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчий комітету Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, де просив визнати неправомірною відмову у державній реєстрації змін до Статуту ТзОВ «Стефанія», внесених зборами засновників 20.11.2008 року та зобов'язати відповідача провести держану реєстрацію цих змін до установчих документів товариства.
В обґрунтування позову вказував, що рішенням зборів засновників товариства від 20.11.2008 року відмінено рішення зборів засновників від 18.02.2002 р., протокол №3 про включення до складу засновників ТзОВ «Стефанія» ОСОБА_1 З даного приводу товариство звернулось до відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності виконавчого комітету Ужгородської міської ради з заявою про проведення реєстрації змін до установчих документів товариства, але відповідач протиправно залишив заяви без розгляду з посиланням на ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а також наявність ухвали суду про заборону проведення реєстраційних дій.
20 липня 2009 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області винесено постанову по даній адміністративній справі, якою позов було задоволено, а саме визнано неправомірною відмову відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності виконавчого комітету Ужгородської міської ради в державній реєстрації змін до Статуту ТзОВ «Стефанія», внесених зборами засновників ТзОВ «Стефанія» 20 листопада 2008 року; зобов'язано відділ реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності виконавчого комітету Ужгородської міської ради провести державну реєстрацію змін внесених зборами засновників ТзОВ «Стефанія» 20 листопада 2008 року до Статуту ТзОВ «Стефанія».
Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що залишаючи без розгляду документи подані позивачем з метою проведення державної реєстрації змін до установчих документів, державний реєстратор діяв всупереч вимог ст.ст. 8,29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців».
Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржили відповідач Виконавчий комітет Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності - апеляційна скарга якого повернена апелянту, та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, яка покликається, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як на доводи в своєї апеляційної скарги апелянт - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 покликаються на те, що державний реєстратор правомірно залишив документи подані позивачем без розгляду, оскільки не було подано необхідних документів, що визначені ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців», а скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи проводиться виключно за рішенням суду згідно до вимог ст. 31 вказаного Закону. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в позові.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарги та просить їх задовольнити.
Представник позивача ТзОВ «Стефанія» та Виконавчий комітету Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності в судове засідання не явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника 3-ї особи на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову про відмову в задоволені позову.
З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2008 року відбулися збори учасників ТзОВ «Стефанія», на яких було прийнято рішення про відміну рішення зборів засновників від 18 лютого 2002 року - протокол № 3 , яким введено до складу засновників товариства ОСОБА_1 Пунктом 6 даного рішення вирішено звернутись до Державного реєстратора про анулювання змін та доповнень до Статуту про включення ОСОБА_1 до складу засновників від 18 лютого 2002 року, та розпорядження міської ради № 73 від 28.02.2002 року реєстраційний № 0453699100010680(а.с.5-6).
З огляду на вказане рішення посадовою особою позивача у січні 2009 року було подано до відповідача документи з метою проведення державної реєстрації змін до установчих документів та подано документи, що на думку позивача були необхідні для проведення такої (а.с.13).
З наявних листів відповідача - вбачається, що такий залишив подані документи без розгляду з підстав подання документів не в повному обсязі, з огляду на наявність заборони суду у проведені реєстраційних дій та з огляду на те, що скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи проводиться виключно за рішенням суду (а.с.14-15).
Колегія суддів вважає, що дії державного реєстратора в цій частині є правомірними, оскільки, вони відповідають вимогам ст.ст.29,31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців».
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
Відомості про учасників Товариства, їх частки у статутному капіталі товариства, згідно частини 3 статті 89, статті 143 ЦК включаються до статуту товариства, а отже, підлягають внесенню до державного реєстру на підставі поданих державному реєстратору змін до статуту (або нової редакції статуту), як це передбачено пунктом 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
При цьому, порядок внесення змін до Єдиного державного реєстру у зв'язку із змінами у установчих документах юридичної особи, визначений статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якою
передбачено, що зміни до державного реєстру, пов'язані із змінами у установчих документах юридичної особи, вносяться, до Єдиного державного реєстру шляхом проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 6 рішення зборів засновників ТзОВ «Стефанія», рішення якого зобов'язує зареєструвати суд першої інстанції, вирішено звернутись до Державного реєстратора про анулювання змін та доповнень до Статуту про включення ОСОБА_1 до складу засновників від 18 лютого 2002 року, та розпорядження міської ради № 73 від 28.02.2002 року реєстраційний № 0453699100010680.
Відтак, позивач фактично просив реєстратора скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів , проведених на підставі рішення зборів засновників товариства від 18 лютого 2002 року та розпорядження міської ради № 73 від 28.02.2002 року реєстраційний № 0453699100010680, що суперечить вимогам ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців», оскільки скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи може мати місце тільки у разі постановлення про це судового рішення.
Зі змісту вказаного Закону вбачається, що сама юридична особа не наділена правом приймати рішення про скасування раніше внесених змін до установчих документів.
Суд першої інстанції при вирішенні вказаного спору не врахував, що позивач звернувся не про внесення чергових змін в установчі документи, що мало б бути пов'язаним з рішенням про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства, а звернувся з вимогою про скасування (анулювання) попередніх змін від 2002 року з включення ОСОБА_1 в склад засновників Товариства.
Суд першої інстанції виходив з того, що зміни до установчих документів стосувалися зміни складу засновників (учасників) юридичної особи та погодився з твердженням позивача, що ним було подано необхідні документи.
Поряд з тим відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців», у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників юридичної особи , крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення : про вихід юридичної особи із складу засновників, завірена в установленому порядку ; або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників; або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства; або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання ; або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника зі складу засновників юридичної особи.
Згідно матеріалів справи вбачається, що жодного з наведених вище документів, щодо підтвердження законності внесення змін до Статутних документів пов'язаних з виключенням ОСОБА_1 зі складу засновників , позбавлення його корпоративних прав у Товаристві Державному реєстратору надано не було, а оскільки вказаний вище перелік є вичерпним, то рішення зборів Товариства про скасування свого ж рішення з надання згоди одному з учасників на відчуження своєї частки не може вважатись документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний був провести певній реєстраційні дії, відтак дії такого, відповідали вимогам ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всупереч вимог ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців», звертаючись 22 грудня 2008 року до Державного реєстратора з заявою про реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ «Стефанія» голова зборів ОСОБА_2 та директор ТзОВ «Стефанія» ОСОБА_5 направили документи, котрі не відповідали вимогам Закону, в тому числі підпис заявника на реєстраційній картці не був посвідчений нотаріально ( ч.2 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців»), а також не подано : оригінал, установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції , або два примірники установчих документів у новій редакції.
13 січня 2009 року директор ТзОВ « Стефанія» повторно подала до державного реєстратора пакет документів на 8 аркушах для реєстрації змін до Статуту ТзОВ «Стефанія», і одночасно про анулювання змін та доповнень до Статуту про включення ОСОБА_1 до складу засновників Товариства. При цьому у зверненні директор пояснила, що виконала вимогу щодо нотаріального посвідчення підпису заявника на реєстраційній картці, а також наголосила на тому, що ТзОВ «Стефанія» ставиться питання про анулювання (скасування) попереднього рішення Зборів засновників від 18 лютого 2002 року, та розпорядження міської Ради № 73 від 28 лютого 2002 року , яким було включено гр. ОСОБА_1 - незаконно (а.с.13).
Поряд з цим вказана заява містила взаємовиключні підстави для реєстрації змін до установчих документів, оскільки внесення змін врегульоване ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців» та здійснюється на підставі документів поданих у відповідності до ч.ч. 1,З ст. 29 Закону, а скасування державної реєстрації попередніх змін здійснюється відповідно до порядку встановленого ст. 31 Закону на підставі судового рішення про скасування рішення засновників про внесення змін до установчих документів.
Таким чином, вбачається, що директором ТзОВ «Стефанія» повторно не надано оригінал-установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; - два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції; а також рішення суду про скасування рішення зборів засновників про внесення змін до установчих документів.
Відтак, то 09.02.2009 року, вих. 68/572, державний реєстратор правомірно повторно відмовив у реєстрації змін пов'язаних з скасуванням рішення від 18 лютого 2002 року.
Згодом, 12.02.2009 року директор ТзОВ «Стефанія» ОСОБА_5 втретє звернулася до державного реєстратора з вимогою проведення змін до Статуту ТзОВ «Стефанія» та долучила ті самі документи , що і при повторному зверненні, тому 20.02.2009 року державний реєстратор вихідним № 109/рс 572н роз'яснила позивачу, що скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи проводиться виключно за рішенням суду у відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців», якого заявник до поданих документів не надав.
Крім того на час звернення позивача у державного реєстратора були відповідні відомості, щодо заборони товариству розглядати на зборах засновників товариства питання про виключення 3-ї особи зі складу засновників (а.с.16).
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що дії відповідача є правомірними, відповідають вимогам ст.ст.8,29,31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців».
Відповідно до ст.159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, відтак постанова підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2009 року в справі № 2-а-2705/09 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанія» - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.М.Каралюс
Ради
Постанова в повному обсязі складена 16.09.2011 року.