22 серпня 2011 р. Справа № 2713/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-
13.07.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області, в якому просила відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену суму як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з врахуванням надбавки 20 % згідно Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та забезпечити її виплату за період з січня 2007 по травень 2010 року включно в сумі 2157,84 грн.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до », ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (включно з 20 % гірських) за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року до 31.05.2010 року включно, яка обчислюється відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10 березня 2010 року.
Цим Законом було встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, норми Закону № 1691-VI від 18.02.2010 року та ЦПК України, відповідно до яких справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягають розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства (пункти 1, 2 резолютивної частини зазначеного Рішення), визнано такими, що не відповідають Конституції України, а отже справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки відповідачем заявлено клопотання про застосування строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимог позивача про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 р. до 12.07.2009 р.
Крім того, позивач заявляв позовну вимогу про нарахування та виплату виплаченого як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період до 31.05.2010 року. Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 13.07.2009 року до 31.05.2010 року, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законами України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009-2010 р.р., повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому позовні вимоги за період з 13.07.2009 року до 31.05.2010 року підлягають задоволенню.
Розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, відповідно до ст .6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» позивачу при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” слід збільшити розмір такого на 20%, оскільки позивач проживає в гірському населеному пункті України, що підтверджується відповідним посвідченням у справі.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2010 року у справі № 2-1350/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13 липня 2009 року по 31 травня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13 липня 2009 року по 31 травня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» і виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя Д.М. Старунський