22 серпня 2011 р. Справа № 17230/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Денисівка» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Денисівка» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про зобов'язання вчинити дії,-
В липні 2009 року позивач відкрите акціонерне товариство «Денисівка» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернівці, в якому просив відмову відповідача від списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 726263,42 грн. визнати неправомірною, зобов'язати відповідача списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 726263,42 грн., що обліковується за відкритим акціонерним товариством «Денисівка».
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
При винесенні зазначеного рішення суд першої інстанції виходив з того, що якщо відносно платника податків розпочато справу про банкрутство і в цей період його податковий борг визначається безнадійним, такий борг не підлягає списанню на підставі ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Провадження у справі про банкрутство тривало з 25.01.2002 року по 27.10.2008 року. Доводи позивача, що строк давності щодо стягнення податкового боргу не зупиняється, а тому термін стягнення податкового боргу вже минув і борг визнається безнадійним, суд не знаходить обґрунтованими та доведеними. Також суд першої інстанції звертає увагу на недоведеність твердження позивача про те, що податковий борг в даному випадку є узгодженим, оскільки суду не надано достовірних даних (розрахунку) суми податкового боргу, про що також свідчить і неточність вказаної суми боргу при зверненні із заявою про списання боргу та з позовом до суду (726263,42 грн.) та після уточнення позовних вимог (713845,04 грн.). Таким чином суд першої інстанції вважає, що приймаючи рішення про відмову в списанні податкового боргу відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач - відкрите акціонерне товариство «Денисівка» подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильну оцінку судом першої інстанції обставин спору і, відповідно, неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки спірна заборгованість утворилася в процесі санації - згідно з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважається поточною, а тому на неї не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, перебіг строків позовної давності, в тому числі щодо податкового боргу, відбувається в звичному порядку, тобто без переривання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції в м. Чернівці в період з 30 січня 2009 року по 11 лютого 2009 року проведено виїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Денисівка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.02.2009 року за № 854/23-3/05482417, згідно якого встановлено порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Зокрема, заборгованість відкритого акціонерного товариства «Денисівка» з податку з доходів фізичних осіб станом на 01 жовтня 2008 року складає 1240000,25 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 січня 2002 року порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Денисівка» з метою проведення керівником процедури санації. Провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Денисівка» припинено ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2008 року.
Відкрите акціонерне товариство «Денисівка» звернулося до Державної податкової інспекції в м. Чернівці із заявою за № 01-375 від 13 липня 2009 року про списання безнадійного боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 726263,42 грн., що утворився станом на 01.04.2009 р. і стосовно якого минув строк позовної давності з моменту узгодження податкового зобов'язання.
Листом від 23542/24-010 від 15 липня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Чернівці відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу з тих підстав, що на період провадження по справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Денисівка», яке тривало з 25 січня 2002 року по 27 жовтня 2008 року, перебіг строку позовної давності 1095 днів припинився.
Колегія суддів вважає таку відмову відповідача неправомірною з таких підстав.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до п.п.15.2.1. п.15.2. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
В силу пп. «в» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 зазначеного Закону податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом підлягає списанню.
Відповідно до абз. 3 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» питання пов'язані із нарахуванням податкових зобов'язань та погашенням податкового боргу суб'єктів господарювання, щодо яких порушено провадження по справі про банкрутство, вирішуються в порядку визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення ст. 12 зазначеного Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного вище.
Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Відтак, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, оскільки спірна заборгованість утворилася в процесі санації, вона вважається поточною, а тому на неї не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже перебіг строків позовної давності щодо стягнення податкового боргу відбувається в звичному порядку, тобто без переривання. Відтак, висновок суду першої інстанції переривання строків позовної давності є помилковим.
Щодо висновку суду першої інстанції про недоведеність того, що податковий борг в даному випадку є узгодженим, то колегія суддів вважає такий хибним. Зокрема, Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України №451 від 29 вересня 2003 року визначено, що узгодження податкового зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб здійснюється шляхом подання податкового розрахунку (форма № 1 ДФ), який і подано позивачем. Сума безнадійного податкового боргу визначена згідно із даними податкового обліку відкритого акціонерного товариства «Денисівка» і підтверджена відповідними податковими розрахунками. Правильність визначення суми податкового боргу відповідачем не оспорювалася.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання відмови податкового органу неправомірною та зобов'язання списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб є підставними та обґрунтованими, через що такі підлягають задоволенню.
Відтак, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Наведене, в силу п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваної постанови, та прийняття нового рішення про задоволення вимог адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1, 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Денисівка» задовольнити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 у справі № 2а-1013/09 скасувати.
Прийняти нову постанову, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Денисівка» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати відмову Державної податкової інспекції в м. Чернівці від списання безнадійного податкового боргу на доходи фізичних осіб в сумі 713845,04 грн. неправомірною.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Чернівці списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713845,04 грн., що обліковуються за відкритим акціонерним товариством «Денисівка» станом на 01 квітня 2009 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя Д.М. Старунський