"29" серпня 2011 р. № 22461/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання Васильків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2010 року у справі за позовом колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» до Луцької міської ради про скасування взаємопов'язаних актів та зобов'язання продовжити договір, -
В липні 2009 року позивач колективне підприємство «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької міської ради, в якому просив скасувати рішення відповідача «Про передачу на баланс та поповнення статутного фонду КП «Зелене господарство м. Луцька» від 23.07.2008 р. № 29/30; скасувати дію попередження відділу майна міської комунальної власності від 30.01.2009 р. № 30; скасувати дію повідомлення департаменту житлово-комунального господарства від 03.02.2009 р. № 19-10/99, зобов'язати відповідача продовжити договір оренди державного майна № 1 від 20.05.1999 р. на новий строк.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2010 року провадження у справі за позовною заявою колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» до Луцької міської ради про скасування взаємопов'язаних актів та зобов'язання продовжити договір закрито. Роз'яснено позивачу його право, що для вирішення цього спору йому потрібно звернутися в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на те, що ухвала суду є незаконною, оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права при її винесенні, просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що спір стосується порушення прав та свобод інтересів юридичної особи в результаті недотримання суб'єктом владних повноважень вимог правових актів, проте аж ніяк не має місця спір, що виник внаслідок укладання, зміни, розірвання чи виконання господарського договору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору є продовження договору оренди майно-цілісно майнового комплексу Луцького парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади.
Тобто позовні івимоги випливають із договірних відносин по оренді цілісного майновго комплексу, які склалися між двома юридичними особами, який за своєю природою є цивільно-правовим спором, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права та прийнято вірне рішення про закриття провадження у справі.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2010 року у справі № 2а-35/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя В.П. Сапіга
Повний текст ухвали виготовлено 02.09.2011 р.