01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.10.2011 № 14/56
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Рудченка С.Г.
Поляк О.І.
при секретарі: Чуприні І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат»
на рішення господарського суду Чернігівської області
від 14.06.2011р. (дата підписання - 20.06.2011р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпром ЛТД»
до Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат»
про стягнення 165 978,99 грн.
У квітні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпром ЛТД» звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором поставки №44 від 18.01.2008р. у розмірі 161 245,74 грн., з яких: основний борг у сумі 49 000,00 грн., неустойка (штраф) у сумі 77 368,20 грн. та пеня у сумі 877,54 грн.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ТОВ «Інтерпром ЛТД» вказало на те, що відповідач у встановлені Договором строки та розмірі не розрахувався за поставлений йому згідно видаткової накладної №РН-0000601 від 20.08.2008р. товар на суму 166 00,00 грн., заборгувавши позивачу 49 000,00 грн.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач оплатив із пропущенням встановленого Договором строку товар, поставлений йому згідно видаткової накладної №РН-0000601 від 20.08.2008р. на суму 166 000,00 грн.
У зв'язку із простроченням оплати поставленого відповідачу товару, на підставі п.8.4 Договору позивач просив стягнути із відповідача штраф у розмірі 30% від простроченої суми боргу, що за його розрахунком становить - 77 368,20 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення у розмірі 877,54 грн.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №14/56.
У подальшому позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та згідно останньої заяви від 01.06.2011р. просив стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 165 978,99 грн., з яких: 65 366,00 грн. - сума боргу з урахуванням інфляції, 77 368,20 грн. - сума неустойки (штрафу), 21 303,58 грн. - сума неустойки (пені) та 1 941,21 грн. - сума 3% річних.
У процесі судового розгляду даного спору у суді першої інстанції, відповідач подав господарському суду правоустановчі документи, з яких вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат», у зв'язку з чим у порядку ст.25 ГПК України відповідача - ВАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» було замінено його правонаступником - ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат».
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши у своїх письмових поясненнях про те, що у ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» дійсно є заборгованість перед ТОВ «Інтерпром ЛТД» за Договором поставки №44 від 18.01.2008р. у сумі 41 289,92 грн., а не у сумі 49 000,00 грн., як заявлено позивачем. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач пояснив, що при подачі позову позивачем не було враховано, що у січні 2008р. згідно видаткової накладної №РН-0000042 від 23.01.2008р. мала місце недопоставка товару у розмірі 1 040 кг рослинного жиру, про що свідчать відповідні відмітки посадових осіб сторін на зазначеній видатковій накладній, в той час як відповідач оплатив товар, який повинен був бути поставлений згідно цієї видаткової накладної, з розрахунку 20 000 кг.
Стосовно заявлених до стягнення сум неустойки - штрафу та пені, відповідач просив господарський суд на підставі ч.4 ст.267 ЦК України відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
14.06.2011р. позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про поновлення на підставі ч.5 ст.267 ЦК України пропущеного строку позовної давності по вимогам щодо стягнення із відповідача пені та штрафу за прострочення виконання свого грошового зобов'язання.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. у справі №14/56 (суддя - Книш Н.Ю.) позовні вимоги задоволено частково, визначено до стягнення із ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» на користь ТОВ «Інтерпром ЛТД» 65 366,00 грн. боргу з урахуванням інфляції та 1 941,21 грн. 3% річних. В решті позову, а саме: у частині задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача 77 368,20 грн. штрафу та 21 303,58 грн. пені відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду умотивовано тим, що згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок, відповідач дійсно заборгував позивачу 49 000,00 грн. за товар, поставлений йому згідно видаткової накладної №РН-0000613 від 28.08.2008р. на загальну суму 148 570,00 грн.
Відхиляючи посилання відповідача на недопоставку йому позивачем товару згідно видаткової накладної №РН-0000042 від 23.01.2008р. у розмірі 1 040 кг на суму 7 710,08 грн., місцевий господарський суд вказав, що умовами укладеного між сторонами Договору передбачений порядок приймання товару за кількістю та порядок оформлення виявлених розходжень, що встановлені при прийомі товару. Згідно п.4.8 Договору, зазначив суд першої інстанції, належним і допустимим доказом нестачі товару, виявленої при його прийманні, є акт приймання товарів за кількістю і якістю. Оскільки, відповідачем не надано господарському суду доказів складання такого акту за результатами приймання товару згідно видаткової накладної №РН-0000042 від 23.01.2008р., а вчинений ним напис на зазначеній видатковій накладній про нестачу не є актом у розумінні діючого законодавства, то господарський суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для ствердження про отримання відповідачем товару у кількості меншій, ніж зазначено у цій накладній. Відтак, вказав місцевий господарський суд, відсутні підстави для зменшення на 7 710,08 грн. заявленої до стягнення суми заборгованості відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача пені та штрафу у розмірі 30% від простроченої суми боргу, місцевий господарський суд вказав, що згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, яку позивачем пропущено. З огляду на те, що у клопотанні позивача про поновлення цього строку не наведено поважних причин його пропуску, беручи до уваги положення ч.4 ст.267 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, нарахованих на прострочену суму боргу, суд першої інстанції визнав його вірним та задовольнив позовні вимоги у цій частині.
Не погоджуючись із мотивами судового рішення та висновками місцевого господарського суду, відповідач у липні 2011р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011р. у справі №14/56 скасувати в частині стягнення із ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» 49 000,00 грн. заборгованості, інфляційних та відсотків, нарахованих на суму боргу, та прийняти у цій частині новий судовий акт, в якому врахувати недопоставку позивачем товарів та стягнути із відповідача заборгованість у сумі 41 289,92 грн., інфляційні та відсотки, нараховані на суму боргу.
Однак, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. №14/56 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Кропивна Л.В., Моторний О.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.
У серпні 2011р. відповідач вдруге звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011р. у справі №14/56 скасувати в частині стягнення із ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» 49 000,00 грн. заборгованості, інфляційних та відсотків, нарахованих на суму боргу, та прийняти у цій частині новий судовий акт, в якому врахувати недопоставку позивачем товарів та стягнути із відповідача заборгованість у сумі 41 289,92 грн., інфляційні та відсотки, нараховані на суму боргу.
У доводах апеляційного оскарження відповідач стверджував про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зокрема, апелянт не погодився із висновком місцевого господарського суду про відсутність належних і допустимих доказів недопоставки йому позивачем товару згідно видаткової накладної №РН-0000042 від 23.01.2008р. За оцінкою скаржника, напис про нестачу товару, вчинений ним на видатковій накладній не є порушенням визначеного діючим законодавством порядку актування недопоставки, тим більше, що такий напис вчинено на вільному місці видаткової накладної. Крім того, зазначив апелянт, судом першої інстанції не було взято до уваги наданих у судових засіданнях пояснень представника позивача, з яких вбачається, що факт недопоставки товару мав місце.
Одночасно у своїй апеляційній скарзі відповідач просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі, мотивуючи своє клопотання помилковим направленням первісно поданої апеляційної скарги безпосередньо на адресу апеляційного господарського суду, а не через суд першої інстанції, що призвело до затягування строків її подання та, як наслідок, повернення апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. №14/56 (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) Публічному акціонерному товариству «Ічнянський молочно-консервний комбінат» відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи №14/56 призначено на 03.10.2011р.
У призначене судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки своїх представників сторони суду не повідомили.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, тим більш, що ухвалою про призначення справи до розгляду, сторони були попереджені про те, що неявка їх представників не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпром ЛТД» (постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Ічнянський молочно-консервний комбінат», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №44 (а.с.14-17, 78-81), за умовами якого постачальник зобов'язувався передати (поставити) у визначені строки другій стороні - покупцю, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар у кількості, якості та асортименті, що зазначений у специфікаціях (заявках), що виставляються покупцем і частиною цього Договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору предметом поставки є сировина, напівфабрикати та інгредієнти.
Відповідно до п.3.1 Договору поставка товарів здійснюється на умовах ЕХW (EX WORKS), франко-склад, місце поставки - склад постачальника, розташований за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 6.
В силу п.4.3 Договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.
Постачальник зобов'язаний дати покупцю не пізніше, ніж за п'ять днів до дати поставки достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення надається шляхом факсимільного зв'язку.
Відповідно до п.4.8 Договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем за видатковими накладними постачальника. Розходження за кількістю та якістю, що встановлені при прийомі товарів, оформлюються актами приймання товарів за кількістю та якістю.
Порядок розрахунків визначений у розділі 7 Договору, зокрема, згідно п.7.1 Договору, покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше двадцяти календарних днів з дати поставки товару постачальником.
Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальниках у цьому Договорі (п.7.2 Договору).
На виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач здійснював на замовлення відповідача поставку товару протягом 2008р., зокрема, у серпні 2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 646 578,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи двосторонньо підписаними видатковими накладними №РН-0000565 від 06.08.2008р. (а.с.18) на суму 166 000,00 грн., №РН-0000583 від 14.08.2008р. на суму 166 008,00 грн. (а.с.19), №РН-0000601 від 20.08.2008р. на суму 166 000,00 грн. (а.с.20) та №РН-0000613 від 28.08.2008р. на суму 148 570,00 грн. (а.с.21) та довіреностями, виданими відповідачем його представникам на отримання товару від позивача (а.с.24,25,26).
Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому товару. За твердженнями позивача, відповідач прострочив оплату товару згідно видаткової накладної №РН-0000601 від 20.08.2008р. на суму 166 000,00 грн. (а.с.20), а також заборгував йому 49 000,00 грн. за товар, поставлений згідно видаткової накладної №РН-0000613 від 28.08.2008р. на суму 148 570,00 грн. (а.с.21). За товар, поставлений 06.08.2008р. та 14.08.2008р. згідно видаткових накладних №РН-0000565 та №РН-0000583 на загальну суму 332 008,00 грн. відповідач розрахувався своєчасно і у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками з рахунку ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» і відповідними платіжними дорученнями (а.с.7-60, т.2).
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що з урахуванням наданого п.7.1 Договору двадцятиденного строку на оплату поставленого товару, кінцевим строком розрахунку за зазначеними видатковими накладними є:
- за видатковою накладною №РН-0000565 від 06.08.2008р. - 26.08.2008р.;
- за видатковою накладною №РН-0000583 від 14.08.2008р. - 03.09.2008р.;
- за видатковою накладною №РН-0000601 від 20.08.2008р. - 09.09.2008р.;
- за видатковою накладною №РН-0000613 від 28.08.2008р. - 17.09.2008р.
Однак, як вбачається із наявних у справі документів, відповідач дійсно своєчасно та у повному обсязі розрахувався тільки з товар згідно видаткових накладних №РН-0000565 від 06.08.2008р. на суму 166 000,00 грн. (проплата з 13.08.2008р. по 19.08.2008р.) та № РН-0000583 від 14.08.2008р. на суму 166 008,00 грн. (проплата з 21.08.2008р. по 29.08.2008р.).
За товар, поставлений 20.08.2008р. за видатковою накладною №РН-0000601 на суму 166 000,00 грн. відповідач розрахувався протягом 29.08.2008р. - 24.12.2008р., тобто із порушенням визначеного договором двадцятиденного строку.
Поставлений 28.08.2008р. товар згідно видаткової накладної №РН-0000613 на суму 148 570,00 грн. у двадцятиденний строк - до 17.09.2008р. залишився взагалі не оплаченим. В подальшому в період з 24.12.2008р. по 03.02.2010р. відповідач частково сплатив борг за цією видатковою накладною, що зменшило його заборгованість до 49 000,00 грн.
Факт наявності заборгованості за видатковою накладною №РН-0000613 від 28.08.2008р. частково визнавав відповідач, проте на суму 41 289,92 грн., вказуючи, що у січні 2008р. на підставі Договору позивачем недопоставлено відповідачу товару згідно видаткової накладної №0000042 від 23.01.2008р. у кількості 1 040 кг на суму 7 710,08 грн.
У доводах апеляційного оскарження відповідач не погодився із висновком господарського суду про відсутність належних та допустимих доказів недопоставки, оскільки, за оцінкою скаржника, запис про нестачу товару, виконаний покупцем на вільному місці видаткової накладної №0000042 від 23.01.2008р. є достатнім підтвердженням цієї обставини.
Утім, з наведеними доводами апелянта не можна погодитися з огляду на таке.
У п.4.8 Договору сторони погодили, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем за видатковими накладними постачальника. Розходження за кількістю та якістю, що встановлені при прийомі товарів, оформлюються актами приймання товарів за кількістю та якістю.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Двосторонньо підписаний акт приймання товару за кількістю та якістю від 23.01.2008р. в матеріалах справи відсутній і, як вбачається із письмових пояснень представників сторін, взагалі не був складений.
У матеріалах справи міститься примірник наданого відповідачем оригіналу видаткової накладної №0000042 від 23.01.2008р. (а.с.65, т.2), виписаної на загальну кількість - 20 000 кг на суму 149 000,00 грн. з відміткою комірника ОСОБА_1. та водія ОСОБА_2. про фактичне отримання товару у кількості 948 ящиків - 18 960 кг.
Водночас, в матеріалах справи наявний примірник оригіналу цієї ж видаткової накладної, наданої господарському суду позивачем (а.с.67, т.2), в якому відмітка відповідача про нестачу товару відсутня. Видаткова накладна двосторонньо підписана та не містить жодних застережень про виявлену при прийнятті товару нестачу.
За таких обставин, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів нестачі товару за видатковою накладною №0000042 від 23.01.2008р., оскільки відмітка про розбіжності у кількості товару, зазначеній у накладній, та фактично отриманій, виконана тільки на примірнику видаткової накладної покупця та відсутня на примірнику видаткової накладної постачальника, відтак носить односторонній характер і не має доказової сили у даних договірних відносинах.
Крім того, апелянтом не враховано положення п.4.8 Договору, де чітко визначено порядок оформлення виявлених при прийнятті товару розбіжностей.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних в частині стягнення із відповідача основного боргу у заявленому позивачем обсязі - 49 000,00 грн.
Оскільки відповідач, як покупець, не виконав свого грошового зобов'язання у встановлений Договором двадцятиденний строк, то в силу ч.1 ст.612 ЦК України, він є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Уточнивши свої позовні вимоги, ТОВ «Інтерпром ЛТД» просило стягнути із відповідача заборгованість з урахуванням інфляційних, нарахованих на суму основного боргу за період з жовтня 2008р. по березень 2011р. у розмірі 65 366,00 грн. та 3% річних, нарахованих за період з 18.09.2009р. по 31.05.2011р., у розмірі 1 941,21 грн.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення сумм, судова колегія погоджується із висновком господарського суду про те, що виконаний позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних є вірним та обгрунтованим.
Відповідно до п.8.4 Договору за порушення строку оплати покупець сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі 30 % від суми боргу. Неустойка сплачується покупцем у строк десяти робочих днів з дати закінчення терміну визначеного п.7.1 даного Договору. У разі несплати неустойки у встановлений строк на її суму нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно п.8.5 Договору: «за порушення строку оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаногогрошового зобов'язання за кожен день порушення виконання».
Згідно уточнених позовних вимог позивач просив стягнути із відповідача штраф у сумі 77 368,20 грн., яка згідно наданого позивачем розрахунку складається із суми штрафу у розмірі 109 324,00 грн., нарахованого у зв'язку із порушенням строків оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №РН-0000601 від 20.08.2008р., та із суми штрафу у розмірі 148 570,00 грн., нарахованого у зв'язку із порушенням строків оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №РН-0000613 від 28.08.2008р.
Крім того, позивач нарахував та просив стягнути із відповідача пеню у сумі 21 303,58 грн. за прострочку в оплаті вартості поставленного за видатковою накладною №РН-0000601 від 20.08.2008р. товару за період з 10.09.2008р. по 24.12.2008р. у сумі 4 394,23 грн., та за видатковою накладною №РН-0000613 від 28.08.2008р. за період прострочки - 19.09.2008р. по 22.03.2009р. у сумі 16 909,35 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог у частині стягнення із ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» штрафу у розмірі 77 368,20 грн. та пені у розмірі 21 303,58 грн., відповідач просив господарський суд відмовити у їх задоволенні на підставі ч.4 ст.267 ЦК України у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Згідно положення ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Частиною п'ятою ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що перебіг строку позовної давності вимог про стягнення неустойки (пені) у даному випадку починається з наступної дати після закінчення визначеного Договором двадцятиденного строку виконання основного грошового зобов'язання, а щодо вимог про стягнення неустойки (шрафу) - за наступної дати після закінчення визначеного п.8.4 десятиденного строку. Відтак, станом на 27.04.2011р. (дата подачі позову до суду) строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення із відповідача неустойки за прострочення оплати товару, переданного йому згідно видаткових накладних №РН-0000601 від 20.08.2008р. та №РН-0000613 від 28.08.2008р. сплинув.
14.06.2011р. позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про поновлення на підставі ч.5 ст.267 ЦК України пропущеного строку позовної давності по вимогам щодо стягнення із відповідача пені та штрафу за прострочення виконання свого грошового зобов'язання (а.с.102-104, т.2).
Клопотання позивача обґрунтоване тим, що протягом тривалого часу між сторонами проводились переговори щодо можливого досудового врегулювання спірної ситуації, однак відповідач суму боргу так і не сплатив, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом після спливу строку позовної давності в частині вимог про стягнення із відповідача неустойки за прострочення виконання своїх грошових зобов'язань за Договором.
Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Судова колегія погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду, висловленою у оскарженому судовому рішенні, про те, що наведені позивачем доводи в обґрунтування заявленого клопотання не можуть розцінюватися в якості поважних причин пропуску визначеного законом строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В силу ч.5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки, а саме: штрафу у розмірі 77 368,20 грн. та пені у розмірі 16 909,35 грн. у зв'язку зі спливом строку позовної давності за цими вимогами та відсутністю поважних причин для його відновлення за ч.4 ст.267 ЦК України.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, відтак апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржений судовий акт слід залишити без змін як такий, що прийнятий із дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито за подачу апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» на рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011р. у справі №14/56 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011р. у справі №14/56 залишити без змін.
2. Матеріали справи №14/56 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Рудченко С.Г.
Поляк О.І.