01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2011 № 28/22
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Гарник Л.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі:
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача : ОСОБА_1. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна транспортна страхова компанія"
на рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2011
у справі № 28/22 (Копитова О.С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс"
про стягнення 27 453,74 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 року у справі 28/22 позов було задоволено, а саме: стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 24 990 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 2 463,74 грн. пені, державне мито у розмірі 274,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2011р. у справі 28/22 .
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення.
Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог на тій підставі, що оскільки ОСОБА_3., винна особа дорожньо - транспортної пригоди, на момент ДТП був водієм ТОВ «Авіабудсервіс», ці вільно - правова відповідальність якого була застрахована у апелянта, отже, страховик повинен нести цивільно - правову відповідальність в наслідок вини водія ТОВ «Авіабудсервіс» у ДТП.
Представник Позивача в судове засідання незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, не з”явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до розширеної довідки відділу ДАІ та постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2007 у адміністративній справі №3-37923/2007 року, 26.09.2007 сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля “ВАЗ 211440”, державний номер НОМЕР_1 (що належить ТОВ “Авіабудсерсіс”), яким керував водій ОСОБА_3., із автомобілем “Пежо”, державний номер НОМЕР_2, який внаслідок цього зіткнувся з автомобілем “Ауді”, державний номер НОМЕР_3.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль “Пежо”, державний номер НОМЕР_2.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2007 у адміністративній справі №3-37923/2007 року.
Відповідно до звіту №2160 про оцінку майна від 21.11.2007 вартість матеріального збитку, завданого власнику “Пежо”, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 27 243,30 грн., вартість відновлювального ремонту складає 31 282,79 грн.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування транспортних засобів №021.23692.3002, укладеного 15.02.2007 між ОСОБА_2 (власник автомобіля “Пежо”, державний номер НОМЕР_2)-страхувальником, позивачем (страховиком) та ЗАТ “ОТП Банк” (вигодонабувачем).
На підставі вказаного договору страхування транспортних засобів №021.23692.3002, страхових актів №021.23692.3002.L01.01 від 04.12.2007, позивач виплатив страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 24 909,79 грн. та 4 295,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №28960 від 06.12.2007 та №30632 від 02.01.2008.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль “ВАЗ 211440”, державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю “Пежо”, державний номер НОМЕР_2, належить товариству з обмеженою відповідальністю “Авіабудсервіс”.
Як вбачається з матеріалів справи вина особи, що перебувала за кермом автомобілю “ВАЗ 211440”, державний номер НОМЕР_1, доведена в судовому порядку постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2007 у адміністративній справі №3-37923/2007 року.
Відтак, ТОВ “Авіабудсервіс” (водієм якого є ОСОБА_3.) є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю “Пежо”, державний номер НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ТОВ “Авіабудсервіс” - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія" на підставі Полісу №ВА/9556054 від 01.08.2007 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до Полісу №ВА/9556054 приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ТОВ “Авіабудсервіс”. Вказаним договором (Полісом №ВА/9556054) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн. франшиза -510,00 грн.
Позивачем двічі було направлено відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) в межах встановленого полісом ліміту на суму 25 500,00 грн. (листи від 29.12.2009 вих. №29426/ДППР, від 08.04.2010 вих. №29426-11).
Згідно матеріалів справи лист позивача від 29.12.2009 року отриманий відповідачем 30.12.2009 року, а лист від 08.04.2010 року отриманий відповідачем 19.04.2010 року.
Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.
Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля “Пежо”, державний номер НОМЕР_2, підтверджений звітом оцінки та складає 27 243,3 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач виплату страхового відшкодування у встановлений строк не здійснив.
В процесі розгляду справи відповідачем надано письмову заяву (про що є посилання у відзиві відповідача) про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог в розмірі 24 909,79 грн.
Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення, прийшов до висновку, що Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення зазначеної заборгованості 24.12.2010, тобто в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги в повному обсязі та стягнено суму страхового відшкодування, враховуючи встановлений Полісом №ВА/9556054 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 25 500 грн. та франшизу -510,00 грн., а саме 24 990,00 грн. (25 500 грн.-510,00 грн.).
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, Поліс №ВА/9556054 є полісом І типу.
Відповідно до вимог п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за полісом зазначено типу страхується цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу лише за умови управління транспортним засобом будь-якою особою на законних підставах.
Тобто, для того, щоб Апелянт міг нести відповідальність за полісом ВА/9556054, Позивач повинен був довести суду законність управління транспортним засобом ОСОБА_3. на момент ДТП та виконання зазначеним водієм своїх трудових обов'язків.
Документами, що підтверджують законність керування автомобілем у даному випадку є:
1) нотаріально завірена довіреність на управління автомобілем або шляховий лист виданий водію в день ДТП;
2) наказ про призначення ОСОБА_3. на посаду водія в ТОВ «Авіабудсервіс».
3) наявність водійського посвідчення, що дає право ОСОБА_3. управляти автомобілем відповідної категорії.
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області по адміністративній справі №3-37923/2007 р. було встановлено, що саме ОСОБА_3. на момент ДТП керував автомобілем на законних підставах та виконував свої трудові обов'язки у ТОВ «Авіабудсервіс».
Однак, судова колегія констатує, що у зазначеній постанові лише вказується місце роботи ОСОБА_3. на момент її винесення, а не підтверджується факт виконання ОСОБА_3. трудових обов'язків у ТОВ «Авіабудсервіс» в день ДТП.
Крім того, як на підтвердження законності керування транспортним засобом працівником ТОВ «Авіабудсервіс», останній надав копію відповідного подорожнього листа серії ЛА № 037333
Але згідно копії відповідного подорожнього листа, датою його видачі вказано 24.09.2007 року, в той час як ДТП мало місце 26.09.2007 року. При цьому, самовільно в подорожньому листі дописується ще два дні, на який його нібито було видано зазначений лист.
Відповідно до вимог п. 2.1 наказу Державного комітету статистики України від 17.02.1998 року №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування», подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи.
Тобто, подорожній лист серії ЛА №037333 виданий 24.09.2007 року не давав працівнику ТОВ «Авіабудсервіс» законних підстав для керування автомобілем 26.09.2007 p., оскільки виписувався на один день, а отже у Відповідача відсутні правові підстави для проведення виплати страхового відшкодування.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія констатує, що Позивачем не доведено фактично перебування винної в ДТП особи в трудових відносинах з третьою особою, отже, відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2011р. у справі № 28/22 скасувати повністю.
3. Прийняти у справі № 28/22 нове рішення, яким у позові Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" відмовити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд.40; код 20782312) на користь приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.77; код 22945712) 140 (сто сорок) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Справу № 28/22 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді Гарник Л.Л.
Пантелієнко В.О.