01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.10.2011 № 12/033-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Рябухи В.І.
Гольцової Л.А.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від прокуратури: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від позивачів: 1. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
2. ОСОБА_1 - представник, дов. № 21/202 від 03.09.2010;
від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"
на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2011
у справі № 12/033-11 (суддя Дьоміна С.Ю.)
за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України,
Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
до Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"
про стягнення кредитної заборгованості
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 15.06.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.06.2011; згідно зі ст.ст. 79, 99 ГПК України 29.06.2011 апеляційне провадження у справі № 12/033-11 зупинено, а 02.09.2011 - поновлено.
Рішенням Господарського суд Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11 позов задоволено частково, з відповідача на користь другого позивача підлягає стягненню основний борг (кредит) у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., пеня за несвоєчасну виплату кредиту - 1 713 376,78 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом - 881 742,63 грн., комісія за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн., заборгованість по відшкодуванню страхових платежів у розмірі 214 628,05 грн.; в іншій частині позову відмовлено; до державного бюджету підлягає стягненню 25 500,00 грн. витрат на сплату державного мита, 235,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що другий відповідач свої зобов'язання за кредитним договором від 02.10.2007 № 82/07 виконав, а відповідач свої зобов'язання виконав частково; відповідач документів, що підтверджують сплату ним основного боргу, відсотків у розмірі 12 563 400,05 грн. суду не надав; перерахувавши розміри пені, із врахуванням періоду заборгованості, розмірів заборгованості та розмірів облікової ставки Національного банку України, суд дійшов висновку, що розміри пені становлять: за прострочення виплати кредиту - 1 713 376,78 грн., за прострочення виплати відсотків за користування кредитом - 881 742,63 грн., які підлягають стягненню.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11 скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Скаржник посилається на недотримання судом вимог ч.1 ст. 79 ГПК України та відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 12/033-11, у зв'язку з опублікуванням 23.03.2011 у газеті "Голос України" № 52(4450) оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача у справі № Б22/003-11/13.
Скаржник заявляє, що не може погодитись із висновком суду про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення 12 563 400,95 грн. відсотків, оскільки судом не було перевірено правильність нарахування відсотків за користування кредитом, яке проведено з порушенням умов додаткової угоди № 7 від 12.06.09, тому що позивачем проведено нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 23,0% з 12.06.2009, однак, судом не взято до уваги, що згідно з п.3 зазначена додаткова угода набуває чинності з 18.06.2009.
Також скаржник не погоджується із висновками суду про обгрунтованість вимог про стягнення пені за прострочення виплати кредиту та відсотків за користування кредитом, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасну виплату кредиту в розмірі 1 737 173,68 грн. та за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом 893 989,06 грн. після спливу однорічного строку позовної давності - 22.02.2011, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу другий позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що додаткова угода № 7 від 12.06.2009 набирає чинності з моменту її підписання; застосування позовної давності спростовується вказівкою на період стягнення пені на підставі договору, судом першої інстанції встановлено період заборгованості, за який нарахована пеня по кредиту та процентах, а саме з 05.08.2010 по 31.01.2010.
29.06.2011 апеляційне провадження у справі № 12/033-11 було зупинено у зв'язку з тим, що про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача було вміщено оголошення у газеті "Урядовий кур'єр" за 23.03.2011 № 52(4450) та ухвалою від 02.09.2011 апеляційне провадження у справі № 12/033-11 поновлено, тому що ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2011 у справі № Б22/003-11/13/14 провадження у цій справі про банкрутство припинено.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника другого позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Заступник прокурора звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача загальної заборгованості за кредитним договором № 82/07 від 02.10.2007, яка становить 37 594 322,89 грн.
17.03.2011 у порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 82/07 в розмірі 37 808 950,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -22 355 050,00 грн.; заборгованості по процентах -12 563 400,00 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 737 173, 68 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом - 893 989,06 грн., заборгованості по сплаті комісії за супроводження кредиту - 44 710,10 грн., заборгованості по відшкодуванню страхових платежів -214 628,05 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.10.2007 між Акціонерним комерційним банком "Київ" та відповідачем укладено кредитний договір № 82/07, згідно з п.2.1 якого банк, за договором кредитодавець, надає відповідачу, за договором позичальнику, кредит на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності.
Також сторонами за кредитним договором № 82/07 укладено додаткові угоди до цього договору № 1 від 22.04.2008, № 2 від 29.09.2008, № 3 від 29.09.2008, № 3/1 від 28.09.2008, № 4 від 30.10.2008, № 5 від 09.01.2009, № 6 від 10.06.2009, № 7 від 12.06.2009.
Згідно з п.п. 2.1 кредитного договору № 82/07, в редакції додаткової угоди № 7, сума кредиту - 22 355 050,00 грн., строк користування кредитом - з 03.10.2007 по 14.01.2010 (включно).
Погоджений сторонами розмір кредиту банком перераховано згідно з умовами п.2.2 кредитного договору № 82/07 за платіжними дорученнями №№1 від 03.10.07, 09.01.08, № 2 від 03.10.07, № 3 від 03.10.07, № 3 від 06.02..08, № 4 від 07.02.08, № 82/07 від 08.02.08, № 6 від 13.02.08, № 7 від 28.02.08, № 8 від 14.03.08, № 9 від 21.03.08, № 10 від 21.03.08, № 12 від 20.03.08, № 13 від 20.03.08, № 15 від 25.03.08, № 17 від 11.04.08.
Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 457523, назву Акціонерного комерційного банку "Київ" змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ".
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.4.4.1 відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим договором, а також сплачувати комісії за кредитне обслуговування згідно з діючими тарифами банку, зокрема, за супроводження кредиту в розмірі 0,2% від середньоденного залишку на позичковому рахунку щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Відповідно до п.4.4.9 кредитного договору № 82/07, в редакції додаткової угоди № 4, відповідач зобов'язався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на наступних умовах: за період з 02.10.2007 по 31.08.2008 - щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця; за період з 01.09.2008 по дату кінцевого строку користування кредитом не пізніше дати повернення кредиту, визначеної цим договором.
Пунктами 1 та 2 додаткової угоди № 6 від 10.06.2009 до кредитного договору № 82/07 сторони погодили умови про те, що у зв'язку з тимчасовою відсутністю вільних грошових коштів на поточному рахунку відповідача та неможливістю своєчасно розрахуватися з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", страхові платежу за договорами добровільного страхування майна, що перебуває в іпотеці банку до 11.06.2009 сплачує банк, всього в сумі 214 628,05 грн., а відповідач зобов'язується відшкодувати банку страховий платіж в сумі 214 628,05 грн. до 14.01.2010.
Згідно з меморіальним ордером № 133 від 10.06.2009 позивачем перераховано ВАТ "СТ "Гарантія" плату за добровільне страхування майна в розмірі 214 628,05 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В п.п. 8.1 кредитного договору № 82/07 сторони погодили умову про те, що при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.
Отже, позовні вимоги є такими, що відповідають нормам права та підтверджені матеріалами справи; щодо розмірів позовних вимог, що підлягають задоволенню, то, перевіривши, апеляційна інстанція погоджується із висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у зазначених розмірах за вказаними в оскаржуваному рішенні підставами.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не відповідають матеріалам справи, враховуючи викладене та наступні обставини.
Згідно з п.3 додаткової угоди № 7 від 12.06.2009 ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 82/07 від 02 жовтня 2007 року і набуває чинності з дня підписання її сторонами.
Як вбачається із тексту зазначеної додаткової угоди № 7, вказана угода підписана представниками сторін без зазначення дати підпису, отже, датою підпису додаткової угоди № 7 є її дата складання, тобто 12.06.2009, тому твердження скаржника, що додаткова угода № 7 набуває чинності з 18.06.2009, безпідставне.
В ч.3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Однак, у матеріалах справи № 12/033-11 відсутня така заява сторони про застосування позовної давності.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 12/033-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Рябуха В.І.
Гольцова Л.А.
04.10.11 (відправлено)