01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2011 № 12/2021
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Кошіля В.В.
Моторного О.А.
при секретарі: Браславській А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року (суддя Грачов В.М.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області
до Комунального підприємства Білозірської сільської ради
про стягнення 7 270,79 грн., -
Державна екологічна інспекція у Черкаській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства Білозірської сільської ради (далі - відповідач) про відшкодування відповідачем шкоди, завданої державі самовільним використанням підземної води, без дозволу на спеціальне водокористування, за 2008 рік - 3404 м3, за 2009 рік з 01.01.2009 по 31.08.2009 - 1977 м3, з 01.09.2009 по 31.12.2009 - 989 м3, за 2010 рік в період з 01.01.2010 по 08.02.2010 - 362м3, в розмірі 7270,79 грн. та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Білозірської сільської ради, на користь бюджету 1 510,66 грн. відшкодування збитків, заподіяних самовільним водокористуванням.
В решті позову на суму 5 760,13 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року в частині відмовлення у стягненні суми 5 760,13 грн. і прийняти нове з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 року Державній екологічній інспекції в Черкаській області відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 30.08.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року відкладено розгляд справи на 29.09.2011 року.
У судове засідання 29.09.2011 року представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).
З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року, випливає, що така ухвала направлена сторонам по справі 02.09.2011 року за реєстровими номерами 36-37.
Враховуючи те, що представники позивача та відповідача були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановив наступне.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є центральним органом державної виконавчої влади, яке реалізує державну політику в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу господарської діяльності суб'єктів всіх форм власності.
Аналогічні функції по здійсненню державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та захисту інтересів держави в цій галузі покладено на Державну екологічну інспекцію в Черкаській області.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2010 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 7 - 8).
Зокрема перевіркою встановлено, що водопостачання відповідача комунального підприємства Білозірської сільської ради здійснюється з трьох свердловин, дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, журнали первинної облікової документації типових форм ПОД-11, ПОД-12 не ведуться, свердловини контрольно-вимірювальними пристроями не обладнані, звітність по водоспоживанню 2-ТП (водгосп) не здається, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 93, 98, 110 Водного Кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 56 Кодексу України «Про надра». Фактів забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено.
Крім того, згідно наданих довідок від 01.03.2010 року № 1,2,3 КП Білозьрської міської ради самовільно використало 6732 м3 підземної води, з 01.09.2009 року - 31.12.2009 року - 989 м3 підземної води, з 01.01.2010 року - 08.02.2010 року - 362 м3 підземної води чим порушило вимоги ст.ст. 44,48,49 Водного кодексу України, ст.ст. 16,56 Кодексу України «Про надра», відповідальність за що передбачена ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
В свою чергу, із повідомлення заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 13.03.2010 року № 1158/03 слідує, що дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача відсутній (а.с. 13).
За змістом ч. 1 абз. 4 ст. 1, п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 48, ч. 1 ст. 49, п. 6 ч. 1, 2 ст. 110 Водного Кодексу України, використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства регулюється методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації затверджений наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290.
Як свідчать матеріали справи збитки при самовільному водокористуванні за 2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.08.2009 рік, розраховані за формулою (12) (Зс.в.= V * Тар * 5) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332 (далі - Методика-1).
При самовільному водокористуванні з 01.09.2009 року по 08.02.2010 року, збитки розраховані за формулою (23) (Зсам.= 100 * W * Тар) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів» (далі - Методика-2), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783. Загальний розмір збитків становить 7 270,79 грн.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37 (з наступними змінами і доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995 року за № 162/698, було затверджено «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів» (далі - Методика-3). Методика - 3 встановлювала основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовувалась при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, була обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.
Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Методики - 3, при самовільному водокористуванні збитки розраховувались за формулою (12), а саме - Зс.в.= W х Тар.
Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332, затверджено «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» (Методика-1). Методика-1 погоджена, зокрема і Міністром екології та природних ресурсів України, розроблена відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного Кодексу України, встановила єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства, є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України і може застосовуватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства. Згідно з розділом 6 Методики-1, розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні здійснюється за формулою (1) - Зс.в.= V х Тар х 5.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 затверджено «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (Методику-2). Цей наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 і набрав чинності 25.08.2009 року.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції у зв'язку з прийняттям зазначеного наказу, Мінприроди визнав таким, що втратив чинність, наказ Мінекобезпеки від 18.05.1995 року № 37 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів» (Методики-3), що діяв до цього.
Згідно з п. 1.2. Методики-2, ця Методика: встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.
Пунктом 9.1 розділу ІХ Методики-2, передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, здійснюється за формулою (23) - Зсам.= 100 * W * Тар.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за період з 2008, 2009 року та по 08.02.2010 року включно для здійснення розрахунку розміру збитків підлягає застосуванню Методика-1.
Отже, розмір збитків розраховується таким чином: 6732х0,1496х5х0,3=1 510,66 грн.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 1 510,66 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог у стягненні суми 5 760,13 грн., відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що не ґрунтується на перевірених та оцінених Київським апеляційним господарським судом доказах.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Черкаській області не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року у справі № 12/2021 не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року - без змін.
Матеріали справи № 12/2021 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Шапран В.В.
Судді Кошіль В.В.
Моторний О.А.