03.10.2011 року Справа № 28/5005/9767/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача
суддів: Прокопенко А.Є., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.,
представники сторін:
Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011р. у справі №28/5005/9767/2011
за позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень”,
м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
без самостійних Дніпропетровської обл.
вимог на предмет
спору
про стягнення 435 451 грн. 73 коп.,
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень”,
м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків
третя особа ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
без самостійних Дніпропетровської обл.
вимог на предмет
спору
про визнання недійсним кредитного договору,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011р. (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ “Білий Камень” на користь ПАТ “УкрСиббанк” 403 410 грн. 10 коп. основної заборгованості за кредитом, 29 131 грн. 68 коп. заборгованості по відсотках, 1 856 грн. 70 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 053 грн. 03 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 4 354 грн. 51 коп. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обґрунтування прийнятого рішення господарським судом першої інстанції покладено відсутність в матеріалах справи доказів погашення третьою особою /Позичальник/ чи/або відповідачем /Поручитель/ спірної заборгованості за кредитним договором №11388968000 від 29.08.2008р. та, в свою чергу, наявність договору поруки №226274 від 29.08.2008р., що укладений між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання умов вищезгаданого кредитного договору.
Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник /ТОВ “Білий Камень”/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням встановлених ст.104 ГПК України вимог, що є підставою для його скасування.
Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що місцевим господарським судом було неповно досліджено обставини справи; не було витребувано докази, які, на думку скаржника, є важливими для повного та об'єктивного вирішення спору; описова частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.84 ГПК України тощо.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Отже, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2008р. між позивачем та третьою особою був укладений договір про надання споживчого кредиту №11388968000, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати позичальнику споживчий кредит, а позичальник, зі свого боку, зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у встановлений договором строк.
Умовами кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до даного договору, але в будь - якому випадку не пізніше 28.08.2029р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.
З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вищезгаданим кредитним договором, 29.08.2008р. між позивачем /Банк/ та відповідачем /ТОВ “Білий Камень”/ був укладений договір поруки №226274, за умовами якого Поручитель зобов'язався відповідати за виконання Позичальником зобов'язань за договором споживчого кредиту №11388968000 від 29.08.2008р. у тому ж обсязі, що і сам боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Причини невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за Договором.
Розділом 2 та 3 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги шляхом перерахування грошових коштів. Договір поруки набирає чинності з дати його підписання і діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника.
Отже, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено відповідними первинними документами, позивач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином виконав, споживчий кредит третій особі у справі надав.
Натомість, третя особа /Позичальник за кредитним договором/ умов договору щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості не дотрималась, у зв'язку з чим на час звернення позивача до суду основна заборгованість останньої за кредитом дорівнює 403 410 грн. 10 коп., заборгованість по відсотках 29 131 грн. 68 коп.
25.10.2010р., на виконання п.6.1.2. кредитного договору, позивачем на адресу третьої особи було направлено повідомлення - вимогу №133-025/695 щодо використання права Банку, як кредитора, на зміну терміну повернення кредиту та відсотків за користування ним та вимогою негайного погашення заборгованості, що утворилась. /а.с.32,33/.
Проте, дана вимога була залишена Позичальником /третя особа/ без задоволення.
10.01.2011р., на підставі п.2.2. договору поруки №226274 від 29.08.2008р., заяву з вимогою погасити прострочену заборгованість за кредитом позивачем було направлено також в адресу відповідача у справі, ТОВ “Білий Камень” /Поручитель/. /а.с.34,35/.
Однак, дана вимога була також залишена поза увагою, що стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів погашення Позичальником або/чи Поручителем спірної кредитної заборгованості, а також, враховуючи умови розділу 2 та 3 договору поруки, якими передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги шляхом перерахування грошових коштів. Окрім того, беручи до уваги той факт, що строк дії зазначеного вище договору поруки сторонами узгоджено саме з дати його підписання до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності задоволення місцевим господарським судом позовних вимог.
Разом з цим, викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та спростованими наявними у справі матеріалами.
Отже, неспроможним апеляційна інстанція вважає посилання скаржника на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст.104 ГПК України, як на підставу для його скасування, з огляду на необ'єктивну, на його погляд, оцінку місцевим господарським судом наявних у справі доказів, невитребування судом додаткових докази, які, на думку скаржника, є важливими для повного та об'єктивного вирішення спору тощо.
Так, за ст.ст.32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Таким чином, право визначати докази, що мають значення для повного та об'єктивного вирішення спору та, в подальшому, надавати їм відповідну правову оцінку, законодавцем покладено саме на господарський суд, тобто, є його правом.
Твердження скаржника про припинення дії договору поруки та, відповідно, відсутність правових підстав для звернення Банку з позовом з посиланням на ст.559 Цивільного кодексу України спростовано, відповідно, розділами 2 та 3 договору поруки №226274 від 29.08.2008р.
Колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу апелянта /Поручитель/ й на помилковість ототожнення ним таких понять, як зміна Банком строку виконання кредитного договору та збільшення обсягу відповідальності Поручителя.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують вищевикладені обставини та не впливають на правильність та повноту надання господарським судом першої інстанції правової оцінки наявним у справі доказам, матеріалам та обставинам справи.
З огляду на наведене вище, судова колегія вважає оскаржуване рішення правомірним, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011р. у справі №28/5005/9767/2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Білий Камень”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя І.А. Сизько