10.10.2011 року Справа № 1/5005/7587/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прудніков В.В.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 12-136 від 13.01.11
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696
та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. у справі № 1/5005/7587/2011
за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області, м.Марганець Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 8 524 грн. 24 коп. та виселення з приміщення
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 16.09.2011р. апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Дмитренко А.К., Прудніков В.В.
Ухвалою від 16.09.2011р. дана колегія суддів прийняла апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. ( суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково.
Виселено Відкрите акціонерне товариство „Державний Ощадний банк України” в особі Філії -Марганецьке відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України” № 6696 з приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 25, загальною площею 40 кв.м.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України” в особі Філії Марганецьке відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України” № 6696 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що договір є розірваним, так як позивачем неодноразово попереджався відповідач про намір розірвати договір у зв'язку з порушенням законодавства щодо укладання договору оренди на майно, що є державною власністю. Відповідач не звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України із заявою про укладення договору, оскільки саме він може бути орендодавцем.
Що стосується відмови в позові в частині стягнення неустойки у розмірі 5 063,60 грн. та матеріальної шкоди у вигляді недоотриманих доходів у сумі 3 460,74 грн., то суд виходив з ненадання позивачем належним доказів на підтвердження розрахунків.
Не погодившись з рішенням суду Відповідач та Позивач звернулись з апеляційними скаргами до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі Відповідач просить рішення суду скасувати та зазначає, що господарський суд безпідставно дійшов висновку про припинення дії договору, оскільки договір не був розірваний і на даний час є діючим. Спірне приміщення використовується за призначенням, орендна плата вноситься щомісячно відповідно до затвердженого сторонами розрахунку, а позивач приймає сплачені відповідачем рахунки. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення з відповідача неустойки та моральної шкоди і просить стягнути суму неустойки в розмірі 5063,5грн. та матеріальну шкоду в розмірі 3460, 74грн.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи наведені в своїх апеляційних скаргах та заперечували проти скарги іншої сторони.
Крім того, від відповідача надійшло клопотання про зміну назви з Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк»на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк». В підтвердження надано копію свідоцтва про реєстрацію ПАТ «Державний ощадний банк».
У відповідності до ст..25 ГПК України дане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
01.12.2000р. Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта” (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Державний Ощадний банк України” в особі Філії -Марганецьке відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України” № 6696 (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення № 235 від 01.12.2000р.
Відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 40 кв.м, розташоване за адресою м. Марганець, вул. Радянська, 25, яке перебуває на балансі „Орендодавця”, вартість якого, згідно експертної оцінки становить 18514 грн. Об'єкт оренди використовується під обслуговування населення - Філія - Марганецького відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України” № 6696. ( розділ 1 Договору).
Зазначене приміщення перебуває на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, та є державним майном ( свідоцтво на право власності від 31.10.2005р., довідка від 27.03.09р. № 03-95).
Згідно додаткової угоди № 3 від 01.01.2003 року строк договору оренди подовжено „до укладення нового договору".
Позивач на протязі 2004р.-2008р. звертався до відповідача листами № № 03-318 від 15.08.08р., 03-93 від 12.02.09р 03-107 від 26.02.09р. з вимогами звільнити приміщення та належним чином оформити документи для укладання договорів оренди з Регіональним відділенням ФДМ України по Дніпропетровській області. Відповідач приміщення не звільнив.
16.03.09р. Позивачем Відповідачу направлена додаткова угода про розірвання договору оренди орендованого приміщення по договору оренди нерухомого майна від 01.12.2000р. № 235.
Відповідачем повернуто додаткову угоду листом № 286 від 18.03.09р., посилаючись на те що для розірвання договорів оренди законних підстав не вбачається.
Листом від 25.03.09р. позивач повідомив відповідача про те, що ним порушуються умови договору (належним чином не був оформлений пакет документів та неукладені договори оренди з регіональним відділенням ФДМ України по Дніпропетровській області; не проводився поточний ремонт орендованого приміщення за власні кошти; орендовані приміщення не застраховані; відсутній дозвіл забезпечення протипожежних вимог, відмова від підпису додаткових угод про зміну орендної плати). Просив повідомити письмово про дату звільнення та передачу орендованих приміщень,
Відповідач відповіді на лист не надав.
Позивачем звернувся до суду з позовом про виселення відповідача та стягнення неустойки та збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди укладений на не визначений строк і відповідно до ч.2 ст.763 ЦК України кожна із сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за три місяці. Так як листом від 25.03.09р. відповідач був повідомлений про припинення договору оренди то договір припинив свою дію 25.06.09р. і з цього дня відповідач повинен був звільнити приміщення.
З цими доводами позивача щодо підстав припинення договору погодився і господарський суд у зв'язку з чим висилив відповідача з орендованого приміщення.
Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду в цій частині у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Особливості регулювання орендних відносин у сфері господарювання передбачені Господарським кодексом України. Тому, при розгляді справи господарський суд повинен був керуватися в першу чергу нормами параграфа 5 глави 30 ГК України.
Згідно ст.. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу (приватизації) об'єкта оренди;
ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;
загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Таким чином, Законом чітко визначено підстави для припинення договору оренди та заборонена одностороння відмова від договору. А також встановлено, що у разі не досягнення згоди між сторонами щодо розірвання договору, він може бути розірваний лише у судовому порядку (ст..188 ГК України) з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.
За таких обставин, оскільки відповідач не погодився на розірвання договору, а позивач не передав спір на вирішення суду, то договір оренди нежилого приміщення № 235 від 01.12.2000р. є діючим. А тому у господарського суду відсутні були підстави для виселення відповідача з орендованого приміщення.
У зв'язку з цим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується стягнення неустойки та збитків, то колегія суду погоджується з рішенням господарського суду в цій частині, але з інших підстав.
Неустойка, передбачена ч.2 ст.785 ЦК України може бути стягнута лише у разі, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна.
Оскільки у відповідача відсутній обов'язок повернути приміщення то у позивача відсутні підстави для нарахування і стягнення неустойки.
Позивач просив стягнути матеріальну шкоду у вигляді недоотриманих доходів за три роки у розмірі 3 460,74 грн.. Дана сума складає різницю між отриманою сумою орендної плати та сумою яку міг би отримувати позивач у разі підписання відповідачем додаткової угоди № 3 від 01.06.07р..
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати. Орендна плата сплачувалася орендарем у розмірі встановленому договором.
Таким чином, відсутня протиправна поведінка та вина відповідача.
Крім того, у зв'язку з відмовою відповідача підписати додаткові угоди, позивач не звертався до суду про зміну умов договору, тобто не вживав заходів для одержання орендної плати на яку розраховував.
Тому у позові про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити за відсутністю складу правопорушення.
За таких обставин апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити. Рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Слід прийняти нове рішення. Яким в позові відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 49, 101 -105 ГПК України, суд-
Здійснити заміну відповідача з Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк»в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк»в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696.
Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. у справі № 1/5005/7587/2011 скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (Дніпропетровська обл.., м. Нікополь) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 (Дніпропетровська обл., м. Марганець) 42 грн. 50 коп. витрат на державне мито за подання апеляційної скарги та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видачу наказу з урахуванням всіх необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Повний текст постанови складено 12.10.2011р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ А.К. Дмитренко
__________________ В.В. Прудніков