донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.09.2011 р. справа № 16/98/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівДонець О.Є. , Приходько І.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. за довір. б/н від 11.07.2011р.
від відповідача:не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Содружество" м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області
від11.07.2011р.
по справі№16/98/2011 (Фонова О.С)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Валес Груп" смт. Ювілейне м. Луганськ
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Содружество" м. Луганськ
простягнення 144 979,10грн.
Господарський суд Луганської області (суддя Фонова О.С.) рішенням від 11.07.2011р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Валес Груп" смт. Ювілейне м. Луганськ (далі - ТОВ "Валес Груп") та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Содружество" м. Луганськ (далі - ТОВ "ТК "Содружество") основний борг в сумі 94 999,96грн., пеню в сумі 2 479,16грн. та штраф в сумі 47 499,98грн., посилаючись на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2011р. у справі № 16/98/2011 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на відсутність в товарно-транспортних накладних: № ВГп0406035 від 06.04.2011р., № ВГп0419033 від 19.04.2011р. та № ВГп0425002 від 25.04.2011р. підпису відповідача, що свідчить про те, що товар не був отриманий останнім, тому згідно п. 3.3. договору № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. підстави для нарахування заборгованості відсутні. Крім того, заявник зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо взаємозвірки між сторонами та заборгованості за кожною накладною за спірним договором.
Заявник вважає, що господарський суд не встановив факт порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору, обов'язковість застосування якого передбачено п. 7.1 договору № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2011р. у справі № 16/98/2011 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач свого представника у судове засідання 21.09.2011р. не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
ТОВ "Валес Груп" смт. Ювілейне м. Луганськ звернулось до суду з позовом до ТОВ "ТК "Содружество" м. Луганськ про стягнення 142 740,34грн., з яких: основний борг в сумі 94 999,96грн., пеня в сумі 2 470,40грн. та штраф в сумі 47 499,98грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. щодо своєчасної та повної оплати за поставні продукти харчування.
Заявою від 01.07.2011р. позивач збільшив суму позову та просив суд стягнути з відповідача 144 979,10грн., з яких: основний борг в сумі 94 999,96грн., пеня в сумі 2 479,16грн. за період з 28.03.2011р. по 10.06.2011р. та штраф в сумі 47 499,98грн., у зв"язку виявленою помилкою у підрахунках загальної суми боргу. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 39).
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2011р. між сторонами був укладений договір № ВГ-3097/11 постачання товару з відстрочкою платежу (далі - договір), за умовами якого ТОВ "Валес Груп" (Постачальник) зобов"язався продати, а ТОВ "ТК "Содружество" (Покупець) зобов"язалось прийняти продукти харчування (далі - товар) в обсягах і за ціною згідно товарно-транспортних накладних на одержання товару, що є невід"ємним додатком до договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору постачання товару здійснюється зі складу Постачальника шляхом самовивозу чи транспортом Постачальника в межах асортименту і кількості, визначених в товарно-транспортній накладній. Постачальник зобов"язаний поставити товар Покупцю протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовлення від Покупця, за умови, що Покупець надав Постачальнику всі необхідні копії документів, які підтверджують його право здійснювати торгівлю певними видами товарів.
Згідно п. 3.1. договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно-транспортними накладними, яким сторони за обопільною згодою надають силу специфікацій. Ціни на товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються окремо на кожну партію товару відповідно до товарно-транспортних накладних (п. 3.2. договору).
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 138 380,92грн.
Відповідно до абзацу 3 п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТК "Содружество" відповідним повідомленням, підписаним директором - Коськіним О.Л. та головним бухгалтером, засвідчило відбиток штампу, печатки та особисті підписи осіб, яким доручається отримання товарно-матеріальних цінностей на підставі товарно-транспортних накладних від ТОВ "Валес Груп" (а.с. 55-56).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що товарно-транспортні накладні, скріплені печатками обох юридичних осіб та підписані їх повноваженими представниками, є належним доказом поставки товару.
Посилання заявника на відсутність в товарно-транспортних накладних: № ВГп0406035 від 06.04.2011р., № ВГп0419033 від 19.04.2011р. та № ВГп0425002 від 25.04.2011р. підпису представника відповідача є безпідставним, оскільки ухвалою від 07.09.2011р. апеляційний суд зобов"язав позивача надати належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних в підтвердження факту поставки товару відповідачу, на яких міститься підпис та печатка обох сторін та які залученні до матеріалів справи.
Відповідач в порушення умов договору частково сплатив вартість поставленого товару в сумі 43 380,96грн., з яких: 1 141,19грн. - вартість повернутого відповідачем товару та 42 239,77грн. - оплата за поставлений товар, що підтверджується випискою з банку (а.с. 51-54), у зв"язку з чим заборгованість відповідача склала 94 999,96грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 3.3. договору форма і порядок розрахунку - готівкою, безготівкова з відстрочкою платежу на 7 календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним Покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника або внесення готівки в касу Постачальника.
Як стверджує позивач, відповідачем не виконані зобов"язання за договором № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар в сумі 94 999,96грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів оплати заборгованості на суму 94 999,96грн. суду не надано.
За таких обставин, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми основного боргу 94 999,96грн., оскільки останнім до теперішнього часу не надано доказів щодо погашення цієї заборгованості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільний кодекс України).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п. 3 ст. 611 цього Кодексу).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов"язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором заходів відповідальності.
Відповідач в порушення п. 3.3 договору оплату вартості поставленого товару не здійснив.
Пунктами 5.1, 5.2. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми отриманого товару. За прострочення платежу понад 30 днів Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 50% від неоплаченої суми отриманого товару.
На підставі вищезазначених пунктів договору, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2 479,16грн., нарахованих за період з 28.03.2011р. по 10.06.2011р. та штрафу в сумі 47 499,98грн.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та штрафу.
Посилання заявника на те, що в матеріалах справи відсутні розрахунки щодо взаємозвірки між сторонами та заборгованості за кожною накладною за спірним договором є безпідставним та спростовується матеріалами справи (а.с. 60-61).
Крім того, посилання відповідача на те, що позивач порушив п. 7.1 договору № ВГ-3097/11 від 10.03.2011р. та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не звернувся до нього з претензією для врегулювання у досудовому порядку спору, не може бути прийнято до уваги, з врахуванням рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2008р., яким встановлено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб"єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2011р. у справі № 16/98/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "ТК "Содружество" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Содружество" м. Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2011р. у справі № 16/98/2011 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: О.Є. Донець
І.В. Приходько
Надруковано: 5 прим.: 1. позивачу, 1. відповідачу
1. у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Луган. обл.