донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.09.2011 р. справа №17/73/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Черноти Л.Ф.
Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" м.Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. по справі № 17/73/2011 ( суддя -Фонова О.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства м.Луганськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" м.Луганськ
про стягнення 25 262,91грн.
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" м.Луганськ 25 262,91грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. по справі № 17/73/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства м.Луганськ заборгованість в сумі 20262,91грн., витрати по оплаті держмита в сумі 222,63грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 207,97грн. В частині стягнення боргу в сумі 2000,00грн. провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору №15п-553пг від 01.08.2010р. на постачання та транспортування природного газу, додаткової угоди від 30.12.2010р., актами приймання-передачі поставленого та протранспортованого газу від 31.12.2010р., 31.01.2011р. та 28.02.2011р.;
-положеннями ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, ст.525, ст.526 Цивільного кодексу України;
- частковою обгрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. у справі № 17/73/2011, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
-рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неповно зґясовані обставини, що мають значення для справи;
-судом не був прийнятий до уваги лист скаржника про укладання мирової угоди та не було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи;
-позивачем не надано суду акт взаєморозрахунків, підписаний відповідачем;
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. по справі №17/73/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (Товариство) та Закритим акціонерним товариством "Учбовий комбінат" (Споживач) укладено договір № 15п-553пг від 01.08.2010 на постачання та транспортування природного газу.
Згідно п.1.1. договору, Товариство зобов'язується за наявності обсягів поставити та протранспортувати до об'єктів Споживача, зазначених у "Переліку обґєктів на яких Споживачем приймається газ", природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Кількість газу визначена пунктом 2.1 договору.
Згідно пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання складає 2998,6128 грн. з ПДВ.
Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата планових обсягів (вартості газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100 % попередньої оплати не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.
30.12.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно якої сторони домовились викласти в наступній редакції пункт 5.1 договору: "Вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання становить 3114,6480 грн. з ПДВ".
Позивач стверджує, що на виконання умов договору, він надав послуги з постачання природного газу за січень-лютий 2011 року на загальну суму 25262,91 грн. Проте, в порушення умов п.6.1. договору, відповідач оплату не здійснив.
Відповідач позовні вимоги визнав частково на суму 20262,91 грн.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить стаття 526 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до укладеного між сторонами договору позивач поставив та протранспортував відповідачу природний газ в грудні 2010 року -лютому 2011 року на загальну суму 34786,50 грн., що підтверджується актами приймання-передачі поставленого та протранспортованого газу від 31.12.2010р., 31.01.2011р. та 28.02.2011р. (а.с.12-14).
Як зазначає позивач, відповідачем за вказаний період було сплачено 9298,66 грн., а тому, з урахуванням кредитового сальдо на 01.12.2010р. в сумі 224,93 грн., борг складає 25262,91 грн.
Однак, відповідачем до матеріалів справи надані платіжні доручення № 94 від 18.04.2011р. на суму 1000,00 грн., № 105 від 04.05.2011р. на суму 1000,00грн. та № 140 від 26.05.2011р. на суму 1000,00грн. (а.с.28-30), тобто борг в розмірі 3000,00 грн. ним було сплачено ще до звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, а тому у стягненні боргу в сумі 3000,00 грн. господарський суд правомірно відмовив за необґрунтованістю.
Крім того, 26.05.2011р. відповідачем було сплачено 2000,00 грн. за платіжними дорученнями № 163 від 17.06.2011р. та № 168 від 22.06.2011р. (а.с.55-56).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2000,00 грн. господарський суд вірно припинив на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України , у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на викладене, до стягнення підлягає заборгованість у сумі 20262,91 грн. за період з січня по лютий 2011 року, яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.
Таким чином, господарський суд правомірно частково задовольнив позовні вимоги в сумі 20262,91 грн.
Доводи скаржника про те, що господарським судом були порушені норми процесуального права, оскільки суд не прийняв до уваги його лист про укладання мирової угоди та не було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи не можуть бути прийняті до уваги враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем не було надано жодних доказів в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи. До того ж , відкладення розгляду справи є правом суду, а не обовґязком.
Тому, господарський суд правомірно не відклав розгляд справи та прийняв рішення у судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2011р., тим самим вирішивши клопотання по суті.
Судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального або процесуального права, які б були безумовною підставою для його скасування, місцевим господарським судом не допущено.
З урахуванням викладеного доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1) Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. по справі № 17/73/2011 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2011р. по справі №17/73/2011 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Л.Ф.Чернота
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду