донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.09.2011 р. справа №14/64/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Черноти Л.Ф.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" м.Обухів Київської області
на рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. по справі № 14/64/2011 ( суддя -Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" м.Обухів Київської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Луганськ
про стягнення 172 170,50грн.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3- довіреність № б/н від 22.12.2010р.
від відповідача -ОСОБА_2-паспорт НОМЕР_3
-ОСОБА_4- договір від 04.05.2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" м.Обухів Київської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №10 від 15.03.2011р. з вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Луганськ 172 170,50грн., з яких заборгованість в сумі 165776,64грн., 3% річних в сумі 3229,24грн. та 3164,66грн. інфляційних нарахувань.
Як на підставу позову позивач посилається на укладений між сторонами договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2010р. №281/10 та на факт нестачі прийнятого відповідачем до перевезення товару на суму 165776,64грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. по справі № 14/64/2011 у задоволенні позову відмовлено з покладанням на позивача судових витрат за позовом зі сплати держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В рішенні господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав у позивача для відшкодування йому збитків у повному обсязі з боку відповідача у звґязку з втратою вантажу, який останній прийняв до перевезення. Але в задоволенні позову відмовив з посиланням на сплив позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. у справі № 14/64/2011, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що:
-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права;
-шестимісячний строк, встановлений ст.315 Господарського кодексу України для предґявлення вантажовідправниками до перевізників позовів, що випливають з перевезення ТОВ "Ренус Ревайвел" порушено не було;
-на момент укладення договору від 01.09.2010р. №281/10, а також на момент подання заявки на перевезення (транспортного доручення на перевезення вантажу №2 від 17.11.2010р.) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не мав на своєму балансі вантажних транспортних засобів, відповідно не мав і ліцензії на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом;
-ОСОБА_2 міг діяти виключно, як експедитор у рамках укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 01.09.2010р. №281/10;
- у договорі прямо не передбачено обовґязок експедитора укладати з перевізниками договори перевезення, укладання таких договорів є правом експедитора з метою виконання своїх обовґязків, а не обовґязком, таким чином, оскільки позивач не надавав відповідачу доручення на укладання лише договору перевезення, а доручив організацію перевезення вантажу по визначеному маршруту, то експедитор відповідає перед замовником за порушення договору транспортного експедирування, за те, що вантаж не буде вчасно чи в належній кількості доставлено до місця призначення;
-відповідачем не доведена відсутність вини щодо недостачі вантажу, прийнятого до перевезення від позивача, тому у позивача є правові підстави для відшкодування збитків у повному обсязі;
-позовні вимоги відносно матеріальної відповідальності відповідача підтверджується транспортною накладною та актом.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2010 № 281/10.
Згідно п.1.1. договору, Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобовґязання організувати за рахунок Замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Замовника по території України.
Відповідно до п.1.2., п.1.3. договору, перевезення здійснюється на підставі письмової Заявки Замовника, в якій вказуються умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням даного Договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2010 року.
При відсутності письмового повідомлення однієї із Сторін про бажання припинити дію даного Договору за один місяць до закінчення терміну його дії термін дії цього Договору автоматично пролонгується на один рік.
Таким чином, договір є чинним на сьогоднішній день.
На виконання умов договору ТОВ "Ренус Ревайвел" було подано 17.11.2010р. заявку № 02 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до якої Товариство доручило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 здійснити перевезення жувальної гумки з місця завантаження: вул. Будьонного, 33, м. Обухів, Київської області (вантажовідправник - ТОВ "Ренус Ревайвел") до пункту розвантаження: вул. Будинкобудівельна, 1В, м. Донецьк, (вантажоодержувач - ТОВ "Виола"), яка була прийнята та погоджена Виконавцем.
Крім того, між сторонами до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2010 № 281/10 укладено транспортне доручення на перевезення вантажів №02 від 17.11.2010р., згідно з яким вантажовідправником є ТОВ "Ренус Ревайвел", та обумовлено, що отримувач вказаний у товарно-транспортній накладній, водій-ОСОБА_5 (а.с.20).
Відповідно до умов п.2.1.5. договору, експедитор зобовґязаний доставити вантаж відповідно до поданої заявки до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу. У разі вимушеного простою автомобіля на прикордонних переходах з причин, що не залежать від експедитора та замовника (черга, закриття прикордонних переходів) термін доставки вантажу автоматично збільшується на час простою, що повинно підтверджуватися відповідними відмітками у ЦМР.
Згідно п.5.3.1. договору, експедитор несе відповідальність за справний стан пломби , а у разі її пошкодження -за нестачу вантажу.
Згідно п.5.4. договору, при втраті , нестачі та порчі вантажу експедитор відшкодовує замовнику завдану шкоду шляхом переказу на рахунок замовника грошових коштів в розмірі задекларованої вартості цього вантажу відповідно до умов договору та положень чинного законодавства.
У випадку, якщо після здійснення вказаного переказу втрачений вантаж буде знайдено, експедитор предґявляє його замовнику. За умови відсутності пошкоджень і приданості вантажу, замовник приймає даний вантаж і повертає експедитору його вартість за вирахуванням своїх витрат, повґязаних з невчасною доставкою вантажу одержувачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було прийнято до перевезення кондитерських виробів відповідно до видаткової накладної від 18.11.2010р. №ВН-011560/011111 та накладної від 17.11.2010р. (GUM) №5010516688 на загальну суму 474168,28грн.
При прийомці товару (при розвантаженні автомобіля НОМЕР_1) в пункті призначення ТОВ "Виола" (вантажоодержувачем) було виявлено пошкодження пломби та недостачу товару на суму 138147,20грн., окрім того ПДВ у розмірі 27629,44грн. Загальна сума заборгованості становить 165776,64грн.
Представником вантажоодержувача було складено акт №1 при виявлення недостачі при прийнятті жувальної гумки від 18.11.2010р. та зроблена відмітка в товарно-транспортній накладній.
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відповідно до норм чинного законодавства та умов договору зобовґязаний відшкодувати вартість вантажу, що був прийнятий ним до перевезення відповідно до видаткової накладної від 18.11.2010р. №ВН-011560/011111 та накладної від 17.11.2010р. (GUM) №5010516688 та щодо якого виявлена недостача на загальну суму 165776,64грн. з ПДВ.
Судова колегія звертає увагу на наступне.
Частиною 1 ст.909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовґязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовґязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовґязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повґязаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовґязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовґязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовґязання, повґязані з перевезенням.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем до позову додана накладна (GUM) №5010516688 від 17.11.2010р. (а.с.24-26), зі змісту та оформлення якої слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна", як Постачальник, відпустило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола", як Отримувач , отримало товар (жувальну гумку) на суму 474168,28грн. у кількості 388 ящиків (одиниця виміру товару визначена в ящиках).
Згадана накладна підписана та скріплена печатками ТОВ "Ріглі Україна" та ТОВ "Приватна фірма "Виола" без застережень та будь-яких виправлень.
Позивачем не доведено, що дана накладна має відношення до договору, на підставі якого заявлений позов.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що перелічений у згаданій накладній товар було частково втрачено в порушення відповідачем умов договору, на підставі якого заявлений позов.
Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що позивач не є а ні власником вищевказаного товару, а ні його вантажовідправником, що також не спростовується матеріалами справи, та що він є експедитором у відносинах з ТОВ "Ріглі Україна".
За умовами договору, на підставі якого заявлений позов, відповідач не брав на себе грошове зобовґязання оплачувати позивачу товар, у випадку його втрати після прийняття до перевезення, у тому числі і за відсутністю вини відповідача.
Матеріали справи свідчать про те, що вантажоотримувач отримав перелічений у накладній № від 17.11.2010р. (GUM) №5010516688 товар у повному обсязі.
Позивачем також до позову додана видаткова накладна №ВН-011560/011111 від 18.11.2010р. (а.с.27), в якій перелічений товар, що вказаний у накладній (GUM) №5010516688 від 17.11.2011р., у кількості 388 ящиків.
У даній видатковій накладній №ВН-011560/011111 від 18.11.2010р. також відправником товару зазначено ТОВ "Ріглі Україна", а його отримувачем ТОВ "Виола".
Але, видаткова накладна №ВН-011560/011111 від 18.11.2010р. підписана та скріплена печаткою лише ТОВ "Виола".
При розгляді справи судом першої інстанції позивач надав до матеріалів справи другий примірник накладної №ВН-011560/011111 від 18.11.2010р. (а.с.74), який не оформлений з боку ТОВ "Ріглі Україна", а від імені отримувача (ТОВ "Виола") товар отримав ОСОБА_5
В матеріалах справи містяться два примірника товарно- транспортної накладної № ТТН-011111 від 16.11.2010р. (а.с.22,73).
У товарно-транспортній накладній №ТТН-011111 від 16.11.2010р. вказані: -відповідач у якості перевізника (водій ОСОБА_5), ТОВ "Ріглі Україна"-замовник (платник) та воно ж -відправник, вантажоодержувач - ТОВ "Приватна фірма "Виола".
Один примірник товарно-транспортної накладної №ТТН-011111 від 16.11.2010р. оформлений лише з боку вантажоотримувача (ТОВ "Приватна фірма "Виола") - у графі "Вантаж одержав" містяться його підпис та відбиток печатки.
У графі "Відмітки про складені акти" міститься запис про складений акт №1 від 17.11.2010р., зміст- "Нестача".
Другий примірник товарно-транспортної накладної №ТТН-011111 від 16.11.2010р. (а.с.73) підписаний лише ОСОБА_5, як перевізником, що прийняв товар до перевезення, графа "Відмітки про складені акти" не заповнена.
У товарно-транспортній накладній №ТТН-011111 від 16.11.2010р. зазначений товар (вантаж) -жувальна гумка, у кількості 6 (шести) паллет, міститься графа одиниці виміру товару-паллет, відомості про індивідуальні дані товару (найменування), про кількість ящиків, наявність опломбування товару (вантажу) -відсутні.
Позивачем до матеріалів справи доданий Акт №1 про виявлення нестачі жувальної гумки від 18.11.2010р., який підписаний вантажоодержувачем (ТОВ "Приватна фірма "Виола") та водієм ОСОБА_5, де вказаний перелік найменування товару, кількість нестачі ящиків, причому з переліком після оформлення згаданими особами цього акту (далі- акт №1 від 18.11.2010р.).
В акті №1 від 18.11.2010р. не зазначено, яка саме порушена пломба (серія, номер, тощо), обумовлено, що водію у товарно-транспортній накладній зроблена відповідна відмітка, але, відмітка про складання цього акту №1 від 18.11.2010р. не міститься в обох примірниках вищезгаданої товарно-транспортної накладної.
До того ж, у товарно-транспортній накладній одиниця виміру товару вказана у паллетах, а в акті №1 від 18.11.2010р. у ящиках.
Таким чином, з урахуванням наведених протиріч та розбіжностей у документах, на які посилається позивач, як на підставу позову, судова колегія дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог з застосуванням позовної давності при вирішенні спору по суті є помилковим.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 165776,64грн. є недоведеними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені допустимими доказами.
Відтак, є також необґрунтованими й додаткові вимоги про стягнення 3% річних в сумі 3229,24грн. та інфляційних нарахувань в сумі 3164,66грн., які нараховані на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові за висновком, викладеним у даній постанові.
Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" м.Обухів Київської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. по справі № 14/64/2011 задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. по справі №14/64/2011 скасувати.
3) В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" м.Обухів Київської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Луганськ про стягнення 172 170,50грн. - відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Л.Ф.Чернота
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду