04.10.2011 року Справа № 5013/438/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швеця В.В. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
від відповідача-1,2: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
від третьої особи 1,2: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2011 р. у справі № 5013/438/11
за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м.Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наладчик-М", м.Кіровоград,
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Кіровоград,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградського відділення публічного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м.Кіровоград
про стягнення 19412,26 грн.,
Приватне акціонерне товариство “ПРОСТО-страхування” звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наладчик-М" затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 19412,26 грн. та судові витрати по справі. Крім того, позивач надав господарському суду заяву про виключення зі складу відповідачів Публічного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС".
Позовні вимоги мотивовані посиланням на ст.1172, ч.2 ст.1187, ст.1191 ЦК України.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2011 р. у справі № 5013/438/11 (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Наладчик-М" відмовлено. Провадження в частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" припинено.
Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що відповідачем-1 подана заява про сплив позовної давності, що згідно ст.267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне встановлення господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М” просить розглянути справу за відсутністю його представника, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони та треті особи-1,2 не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія судів вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників сторін та третіх осіб-1,2.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2007 р. о 14 годин 15 хвилин по вул.Ж.Революції в м.Кіровограді відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю трактора "МТЗ-80", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Toyota LAND CRUISER”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та був пошкоджений автомобіль "Toyota LAND CRUISER”.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Toyota LAND CRUISER” отримав пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області № 405 від 27.06.2007 р., а також протоколом огляду дорожнього транспортного засобу від 16.06.2007 р.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 17.10.2007 р. ОСОБА_2 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУаАП та встановлено факт порушення ним Правил дорожнього руху України при здійсненні дорожньо-транспортної пригоди.
21.03.2007 р. між ЗАТ "ПРОСТО-страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір № 0110569 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів, за умовами якого предметом страхування є пошкоджений автомобіль "Toyota LAND CRUISER”.
18.06.2007 р. страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку.
Відповідно до Звіту від 19.06.2007 р. № 7-180 про експертну оцінку дорожнього транспортного засобу "Toyota LAND CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota LAND CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 19 412,26 грн.
01.07.2007 р. страхувальник звернувся до страховика із заявою на виплату страхового відшкодування за згаданим страховим випадком, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування наступним чином 6560,00 грн. перерахувати у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Кіровоградською філією страховика та 12852,26 грн. виплатити готівкою через касу страховика.
Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" унормовано, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно розрахунку страхового відшкодування № 5627 від 18.07.2007 р., зробленому страховиком, страхувальнику належить до сплати страхове відшкодування в сумі 19412,26 грн.
Відповідно до умов договору страхування № АТК 110569, Правил № 2062 "Добровільного страхування наземного транспорту" пошкодження автомобіля "Toyota LAND CRUISER” внаслідок ДТП визнано страховим випадком, а тому страховиком складено відповідний страховий акт № 5398/АТ від 19.07.2007 р. та винесено розпорядження № 5589 від 19.07.2007 р. про здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 19412,26 грн.
На підставі розпорядження № 5589 від 19.07.2007 р. згідно видаткового касового ордеру № 2002 від 23.07.2007 р. позивачем виплачено страхувальнику частину страхового відшкодування за ремонт автомобіля "Toyota LAND CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_2,, в розмірі 12 852, 26 грн., а частину страхового відшкодування в розмірі 6 560,00 грн. у відповідності до розпорядження № 5589 від 19.07.2007 р. було зараховано у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Кіровоградською філією АТ "ПРОСТО-страхування" .
Згідно статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності до статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що під час вчинення ДТП ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М”.
З урахуванням наведеного господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М” щодо стягнення з останнього витрат по сплаті страхового відшкодування в сумі 19412,26 грн.
Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст.267 ЦК України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М” подано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На момент звернення позивача до суду першої інстанції та порушення провадження у справі трирічний строк позовної давності минув.
Однак порушене право може бути захищене, якщо суд визнає поважними причини пропуску вказаного строку.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивачем подану заяву про поновлення строку позовної давності.
Згадана заява мотивована посиланням на те, що 20.07.2010 р. позивач звернувся до Кіровського районного суду м.Кіровограда з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу Під час розгляду цивільної справи № 2-794/11 згаданим позовом, з'ясувалось, що ОСОБА_4 під час вчинення ДТП, знаходився в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М”. У зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М” було залучено до участі у справі в якості співвідповідача. Ухвалою районного суду від 21.02.2011 р. провадження у справі закрито, оскільки даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Враховуючи доводи, викладені в даній заяві, колегія суддів вважає, що строк позовної давності за вимогою до відповідача-1 про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 19412,26 грн. слід поновити та прийняти нове рішення про задоволення даних позовних вимог.
Щодо позовних вимог до відповідача-2, господарський суд обґрунтовано припинив провадження в цій частині на підставі ч.4 ст.80 ГПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення прийнято господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи, а тому рішення слід скасувати частково та прийняти нове рішення.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2011 р. у справі № 5013/438/11 скасувати частково.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М”, м.Кіровоград задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладчик-М”, м.Кіровоград на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”, м.Київ витрати по сплаті страхового відшкодування в сумі 19 412,26 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 288 грн. 18 коп., в тому числі за подання апеляційної скарги, а також витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Зобов'язати господарський суд Кіровоградської області видати відповідний наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В.Швець
Судді П.П.Павловський
О.В.Чус