05.10.2011 року Справа № 24/5005/7975/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),
суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 10.05.11р.
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність №52-16/33 від 12.01.11р.
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.11р. у справі № 24/5005/7975/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіт»м.Кривий Ріг
до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»м.Кривий Ріг
про стягнення 31756,12 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2011р. по справі № 24/5005/7975/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) позов задоволено у повному обсязі, з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіт»стягнуто основний борг у сумі 23134,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 6909,83 грн., 3% річних у сумі 1642,02 грн., державне мито у розмірі 235,48 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1587,80 грн.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені матеріалами справи.
Не погодившись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2011 року, прийняти нове рішення яким відмовити у позові.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що відсутні докази на підтвердження факту направлення відповідачу рахунків-фактур та податкових накладних, відповідь на претензію від 23.12.2008р. не є доказом цього факту, отже у позивача не виникло право на позов щодо стягнення вартості виконаних робіт, а також інфляційних нарахувань та 3% річних. Крім того, витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката не доказані, адвокатом не виконані зобов'язання за договором у повному обсязі, а стягнута судом сума є платою за весь обсяг адвокатських послуг, передбачених договором.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.11р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Слухання справи призначено в судовому засіданні на 26.09.11р. о 12:15год. В судовому засідання 26.09.2011р. оголошено перерву до 05.10.2011р. на 12:30.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 05.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 10.07.07р. між позивачем та відповідачем укладений договір №1535а за умовами якого позивач зобов'язався провести капітальний ремонт металоконструкцій, відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач -створити умови, що необхідні для виконання робіт, прийняти та оплатити їх на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов договору, позивач виконав підрядні роботи, про що свідчать акти виконаних робіт за вересень, жовтень 2008 року, підписані сторонами без зауважень та скріплені печаткою на суму 8130,00 грн. та 15004,80 грн. Претензією від 23.12.08р. позивач просив відповідача перерахувати кошти за виконані роботи.
Доказів щодо сплати заборгованості за виконані роботі відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п.10.1 договору в разі порушення зобов'язань, яке виникає із зобов'язань цього Договору, сторони несуть відповідальність, відповідно до діючого законодавства.
За уточненим розрахунком позивача, виходячи з заборгованості, сума інфляційних втрат за час прострочення складає 6909,83 грн. та 3 % річних -1642,02 грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до абз.6 ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. порушено провадження по справі № Б38/133-10 про банкрутство відповідача, відповідне оголошення в періодичних виданнях не публікувалось, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.
За таких обставин господарський суд повно та обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Крім того, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виходячи з вимог ст.44, ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, правомірно задовольнив вимоги щодо стягнення витрат за послуги адвоката в сумі 1587,80 грн., які підтверджені відповідними документами. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо необхідності зменшення витрат на послуги адвоката у зв'язку зі зміною позовних вимог, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уточнення позовних вимог свідчить про додатково виконану роботу адвокатом, а не про відсутність послуг.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.11р. у справі № 24/5005/7975/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.11р. у справі № 24/5005/7975/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.Г. Стрелець
Суддя В.Г.Головко
Суддя А.О.Логвиненко
Постанову виготовлено в повному обсязі 10.10.11р.