06.10.2011 року Справа № 40/5005/7662/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю прокурора: у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: ОСОБА_1.( дов. б/н від 14.07.11 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 11263” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 р. у справі № 40/5005/7662/2011
за позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 11263” м.Дніпропетровськ
про зміну п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 30.08.2011 р. у справі № 40/5005/7662/2011, яке підписано 30.08.2011 р. і оформлено відповідно вимог ст. 84 ГПК України (суддя Красота О.І.), задоволено позов прокурора м. Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 11263” м. Дніпропетровськ про зміну п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р.
Вказаним рішенням внесено зміни в пункт 3.2. договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством “Автотранспортне підприємство № 11263”, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., за реєстром № 4949 від 11.06.2003 р. викладено його в такій редакції:
“4.1.Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом.”
Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права
Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що, відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата із зазначенням форми платежу, строків та порядку її внесення є істотними умовами договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею цього Закону, є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Також суд не врахував, що на вказаній земельній ділянці, наданій у користування ЗАТ “АТП № 11263”, розташовані об'єкти нерухомості, які на момент укладання договору оренди належали на праві власності відповідачу, але в подальшому були ним відчужені ТОВ “УкрТракСервис” і ТОВ спеціалізованому підприємству “ЛіфтсервисДніпро”, що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.03.2006 р., посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2. в реєстрі за № 693, і договором купівлі-продажу від 31.03.2004 р., посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3. в реєстрі за № 1042.
Крім того, скаржник вказує, що на земельній ділянці по вул. Орловська, 21 знаходяться будівлі і споруди, які в подальшому були ним відчужені третім особам, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.08.2003 р., від 09.02.2004 р., від 01.09.2003 р. та від 19.07.2006 р. А суд залишив поза увагою зазначені обставини, а також те, що в зв'язку з цим відповідач вимушений буде безпідставно сплачувати зайву орендну плату за орендовану за цим договором земельну ділянку, яка фактично не знаходиться в його користуванні, що негативно вплине на його фінансово-господарське становище і призведе до банкрутства підприємства.
Відповідач зазначає, що суд також не звернув уваги на те, що на час розгляду справи ЗАТ “АТП № 11263” перетворено у ПАТ “АТП № 11263”, що підтверджується довідкою АА № 445209 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” та яка долучена до матеріалів справи.
Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Неявка прокурора та позивача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством “Автотранспортне підприємство № 11263” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р.
Відповідно до умов пункту 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,8620 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський р-н, вул. Орловська, 21 для фактичного розміщення АТП, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0006, згідно з планом земельної ділянки, що додається..
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003 р. № 101/8.
Земельна ділянка передається до 09.04.2018 р.
Пунктом 3.2.договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держаказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.
У пункті 3.3 договору передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
Сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її у повному обсязі до закінчення терміну дії договору. (п.3.4.)
Відповідно до п.п. 8.1.-8.2. договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам -як раніше чинної ст. 21 Закону України “Про оренду землі” (в новій редакції), так і положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 34 статті 26, частини другої статті 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.
З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства було прийнято рішення від 02.02.2011 р. № 216/8 “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства”. П.1 зазначеного рішення встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковим до виконання на певній території.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках, встановлених договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відповідач до відзиву на позовну заяву надав Довідку АА № 445209 з ЄДРПОУ (а.с. 33), з якої вбачається, що відбулася зміна у найменуванні відповідача, а тому, згідно до приписів ст. 25 ГПК України, слід замінити відповідача ЗАТ “Автотранспортне підприємство № 11263” м. Дніпропетровськ на Публічне акціонере товариство “Автотранспортне підприємство № 11263”.
Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга -без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статями 25, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Замінити відповідача ЗАТ “Автотранспортне підприємство № 11263” м.Дніпропетровськ на Публічне акціонере товариство “Автотранспортне підприємство № 11263” м.Дніпропетровськ.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 11263” м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 р. у справі № 40/5005/7662/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнєєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 07.10.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко