27.09.2011 року Справа № 21/241-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 20.04.10, представник;
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.10р. у справі №21/241-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів", м. Дніпропетровськ
до: Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ
про стягнення 951 822,64 грн. за договором купівлі-продажу
В 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів", м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ про стягнення 951 822,64 грн. за договором купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.10р. у справі № 21/241-10 (суддя -Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволенні частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів” (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 10, код ЄДРПОУ 00554514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний центр нових технологій та матеріалів” (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 33668119, р/р № 2600530372101 в ПАТ „Банк кредит Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) - грошові кошти в сумі 937 440 грн. 00 коп. (дев'ятсот тридцять сім тисяч чотириста сорок грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 693 грн. 44 коп. (шістсот дев'яносто три грн. 44 коп.) та індекс інфляції в сумі 1 874 грн. 88 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири грн. 88 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі 9 400 грн. 08 коп. (дев'ять тисяч чотириста грн. 08 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 грн. 07 коп. (двісті тридцять три грн. 07 коп.).
В іншій частині позову відмовлено.
При винесені оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів повернення позивачу грошових коштів сумі 937 440 грн. 00 коп., за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.07.2007р.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 11.07.2007р. Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародний центр нових технологій та матеріалів” було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10, за умовами якого позивач придбав у відповідача нерухоме майно за ціною 937 440 грн.
Розрахунки між сторонами були проведені 25.07.2007р. шляхом передачі позивачем відповідачеві простого векселя з проведенням оплати частинами до 11.01.2008р., що підтверджується копією акту приймання-передачі векселя від 25.07.2007р., копією простого векселя та копією акту про вексельний платіж від 25.07.2007р. (а.с. 40-42).
Постановою від 18.05.2010р у справі № 38/8-09 у справі №38/8-09 Вищий господарський суд України визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, укладений 11 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів"; зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" повернути відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" майно, в тому числі нежитлові будівлі та споруди, що було одержано товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" за договором купівлі-продажу від 11 липня 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезгаданої постанови ВГСУ, 06.07.2010р. позивач направив на адресу відповідача лист за № 06-1/10 в якому просив повернути грошову суму у розмірі 937 440 грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу від 11.07.2007р. Однак відповідачем заявлені вимоги не виконані.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.10р. у справі № 21/241-10 позовні вимоги задоволенні в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 937 440 грн. 00 коп. та додаткові вимоги щодо стягнення 3% річних, частково - в сумі 693 грн. 44 коп.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.11 № 30/330-10, у зв'язку з ухваленням якої було зупинено провадження по розглядає мій справі, залишено рішення господарського суду від 21.12.10р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.11 по справі № 30/330-10 в силі .
Встановлено, що виданий товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" простий вексель серії АА №0043454 від 25.07.2007 року заповнений з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили. Містить підписи керівника (генерального директора) та головного бухгалтера, які скріплені печаткою. Скріплення вчинених на векселі підписів печаткою юридичної особи вказує на підтвердження юридичною особою повноважень осіб, які підписали вексель, а також своїх зобов'язань за векселем, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ щодо визнання недійсним акту приймання -передачі векселя серії АА № 0043454 від 25.07.07р. номінальною вартістю 937 440, 00 грн. та акту приймання -передачі векселя серії АА № 0043454 від 25.07.07р. таким, що не має юридичної сили та не підлягає сплаті.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності зі ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна сторона повинна повернути в натурі іншій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, а згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом... відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Тобто, в даному випадку сторони зобов'язані відновити становище, яке існувало до порушення прав і законних інтересів сторін.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку про те, що для закінчення виконання реституції позивачу слід передати, а відповідачу прийняти вексель серії АА №0043454 від 25.07.2007 року, оскільки Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі передачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
До того ж матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем векселя серії АА №0043454 від 25.07.2007 року, який виданий товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" на виконання умов договору купівлі - продажу нежитлових будівель та споруд від 11.07.2007 року. Доказів передачі векселя серії АА №0043454 від 25.07.2007 року відповідачу у зв'язку з визнанням правочину недійсним позивачем не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем обрано спосіб захисту порушеного права, який не передбачено чинним законодавством України та фактично не забезпечує відновлення його порушеного права, а тому вважає позовні вимоги такими, що заявлені необґрунтовано, без достатніх правових підстав.
Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів". З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийняте з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" слід відмовити.
Крім того, заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по справі № 28/5005/10009/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нових технологій та матеріалів" про зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів вважає таким що не підлягає задоволенню з мотивів безпідставності.
Керуючись ст. ст. 101 - 104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.10р. у справі № 21/241-10 -задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської від 17.09.10р. у справі № 21/241-10 скасувати.
В задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В. Швець