01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" вересня 2011 р. Справа № 24/078-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом
Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»
про
стягнення 26 494 357, 10 грн.
за участю представників:
позивача:
Шепеляк С.В., Терлецька О.О.
відповідача:
не з'явились
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 26 494 357, 10 грн. за договором поставки № VVS-6 від 04.01.2011 р., з яких: 24 212 059, 14 грн. основного боргу, 1 437 513, 74 грн. -пені, 566 715, 72 грн. -інфляційних втрат, 278 068, 50 грн. -3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.09.2011 р.
До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог по справі № 24/078-11 від 13.09.2011 р. (вх. № 12540 від 13.09.2011 р.), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача вартість поставленої продукції в розмірі 24 212 041, 14 грн., пені в розмірі 1 437 512, 53 грн., інфляційних втрат -449 344, 20 грн. та 3 % річних -278 068, 27 грн., що разом становить -26 376 966, 14 грн.; решту позовних вимог залишити без змін.
Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд прийняв її до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2011 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог суду та необхідністю витребування нових доказів.
У судовому засіданні 29.09.2011 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 26 375 751, 02 грн. за договором поставки № VVS-6 від 04.01.2011 р., з яких: 24 212 041, 14 грн. основного боргу, 1 436 752, 55 грн. -пені, 278 081, 14 грн. -3 % річних, 448 876, 19 грн. -інфляційних втрат.
Суд, в порядку ст. 22 ГПК України, дане уточнення до позовних вимог приймає до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 375 751, 02 грн. з підстав, заявлених у позові.
Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просили суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові. Крім того, представники позивача у судовому засіданні надали суду акт звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»та ТОВ «ВВС-ЛТД»станом на 07.09.2011 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками та з якого вбачається, що відповідач повністю погоджується із існуючою заборгованістю за договором поставки № VVS-6 від 04.01.2011 р. у розмірі 24 212 041, 14 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26.08.2011 р. та від 15.09.2011 р. в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 12.09.2011 р. місцезнаходження відповідача: 08632, Київська область, Васильківський район, село Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 29.09.2011 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
04.01.2011 р. між сторонами було укладено договір поставки № VVS-6, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити лікарські засоби (далі - продукція), асортимент, кількість та ціна яких зазначені в Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки партії продукції є зазначена в товарно-транспортній накладній на продукцію дата передачі продукції відповідачу.
Згідно з п. 3.5 договору факт передачі продукції відповідачу підтверджується товарно-транспортною накладною з відбитком печатки відповідача та підписом уповноваженої особи або довіреністю на отримання продукції, виданої відповідачем, на ім'я такої уповноваженої особи, з посиланням на номер і загальну суму товарно-транспортної накладної.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціни кожного виду продукції погоджуються у Специфікаціях (товарно-транспортних накладних). Ціни встановлені в гривнях.
Відповідно до п. 5.2 договору вартість кожної партії продукції обчислюється, виходячи з кількості одиниць асортименту продукції у відповідній партії, ціни кожної асортиментної позиції та можливої знижки, що встановлена на партію або асортиментну позицію, та вказуються у товарно-транспортних накладних на кожну партію продукції.
Згідно з п. 6.1 договору відповідач здійснює оплату продукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений в розділі 14 даного договору, в строк, що не перевищує 55 календарних днів від дати поставки продукції, якщо останній день оплати випадає на вихідний чи святковий день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним чи святковим робочий операційний (банківський) день.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що партія продукції вважається переданою позивачем та прийнятою відповідачем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння відповідно до кількості місць, вказаної в товарно-супровідних документах на партію продукції, за якістю -відповідно до сертифікатів якості позивача.
Відповідно до п. 11.3 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочки.
Згідно з п. 13.7 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 30.06.2011 р., а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору. Дострокове розірвання договору не звільняє жодну із сторін від виконання фінансових зобов'язань, що виникли під час дії даного договору.
На виконання умов договору, позивач по товарно-транспортних накладних № 80004415 від 06.01.2011 р. на суму 1 948 402, 95 грн., № 80004461 від 20.01.2011 р. на суму 2 886 163, 04 грн., № 80004476 від 24.01.2011 р. на суму 1 916 048, 80 грн., № 80004481 від 25.01.2011 р. на суму 1 502 265, 10 грн., № 80004492 від 28.01.2011 р. на суму 4 410, 00 грн., № 80004493 від 28.01.2011 р. на суму 1 700 463, 35 грн., № 80004504 від 31.01.2011 р. на суму 28 750, 00 грн., № 80004507 від 01.02.2011 р. на суму 2 765 536, 10 грн., № 80004506 від 01.02.2011 р. на суму 13 230, 00 грн., № 80004528 від 04.02.2011 р. на суму 2 721 572, 70 грн., № 80004529 від 04.02.2011 р. на суму 19 845, 00 грн., № 80004542 від 10.02.2011 р. на суму 13 230, 00 грн., № 80004541 від 10.02.2011 р. на суму 1 103 911, 00 грн., № 80004611 від 23.02.2011 р. на суму 950 430, 00 грн., № 80004641 від 01.03.2011 р. на суму 1 029 791, 70 грн., № 80004663 від 03.03.2011 р. на суму 2 205, 00 грн., № 80004662 від 03.03.2011 р. на суму 1 155 997, 30 грн., № 80004676 від 09.03.2011 р. на суму 1 000 250, 00 грн., № 80004711 від 14.03.2011 р. на суму 352 390, 90 грн., № 80004709 від 14.03.2011 р. на суму 682 912, 25 грн., № 80004708 від 14.03.2011 р. на суму 971 433, 50 грн., № 80004723 від 16.03.2011 р. на суму 500 144, 10 грн., № 80004770 від 24.03.2011 р. на суму 8 820, 00 грн., № 80004769 від 24.03.2011 р. на суму 973 933, 95 грн., поставив відповідачу продукцію на загальну суму -24 525 136, 74 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 16592 від 06.01.2011 р., № 47 від 20.01.2011 р., № 68 від 26.01.2011 р., № 110 від 31.01.2011 р., № 111 від 01.02.2011 р., № 158 від 04.02.2011 р., № 212 від 10.02.2011 р., № 296 від 23.02.2011 р., № 419 від 03.03.2011 р., № 436 від 09.03.2011 р., № 470 від 14.03.2011 р., № 478 від 16.03.2011 р., № 582 від 24.03.2011 р., № 62 від 24.01.2011 р., № 402 від 01.03.2011 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлену продукцію повністю не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 24 212 041, 14 грн., з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що і стало підставою для звернення останнього до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже зазначалося, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2011 р., з якого вбачається, що відповідач погоджується із тим, що заборгованість ТОВ «ВВС-ЛТД»перед ЗАТ «Фармацевтична фірма «Даниця»за отриману продукцію з врахуванням повернення продукції становить 24 212 041, 14 грн.
З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 212 041, 14 грн. заборгованості за поставлену продукцію є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 11.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочки, яка за розрахунком позивача складає -1 436 752, 55 грн.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з березня 2011 року по липень 2011 року (включно) складають -448 876, 19 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 02.03.2011 р. до 22.08.2011 р. складають -278 081, 14 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 26 375 751, 02 грн. за договором поставки № VVS-6 від 04.01.2011 р., з яких: 24 212 041, 14 грн. основного боргу, 1 436 752, 55 грн. -пені, 278 081, 14 грн. -3 % річних, 448 876, 19 грн. -інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (08632, Київська область, Васильківський район, село Іванковичі, вулиця Шевченка, будинок 4, ідентифікаційний код - 19351156) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»(02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 13, ідентифікаційний код - 00481212) 24 212 041 (двадцять чотири мільйони двісті дванадцять тисяч сорок одна) грн. 14 коп. основного боргу, 1 436 752 (один мільйон чотириста тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 55 коп. -пені, 278 081 (двісті сімдесят вісім тисяч вісімдесят одна) грн. 14 коп. -3 % річних, 448 876 (чотириста сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 19 коп. - інфляційних втрат, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Т.В. Лутак
Дата підписання рішення: 03.10.2011 р.