01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" вересня 2011 р. Справа № 5/073-11/16
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання», м. Богуслав
про стягнення 956 449,31 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 170/10 від 23.12.2010 р., головний
юрисконсульт;
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою № 31/10-6282 від 25.05.2011 р. (вх. № суду 2150 від 01.06.2011 р.) до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»(далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 741 156,78 грн., 56 879,34 грн. пені, 115 993,85 грн. інфляційних та 42 419,34 грн. 3% річних, а всього 956 449,31 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-938 ТЕ-17 від 23.09.2009 р. щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ в спірному періоді.
Відповідно до ухвали від 03.06.2011 р. (суддя Подоляк Ю.В.) порушено провадження у справі № 5/073-11 та призначено її розгляд на 23.06.2011 р. о 09 год. 30 хв.
В судовому засіданні 23.06.2011р. представник відповідача подав відзив № 501 від 21.06.2011 р., в якому проти позовних вимог заперечує повністю з підстав викладених у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 23.06.2011 р. (суддя Подоляк Ю.В.) розгляд справи № 5/073-11 відкладено на 04.08.2011 р. о 10 год. 15 хв.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 26.07.2011 р. (автоматизована система документообігу суду) справу № 5/073-11 передано до провадження судді Христенко О.О., у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку, на який Подоляка Ю.В. було призначено суддею господарського суду Київської області.
Ухвалою суду від 28.07.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно їй № 5/073-11/16. Розгляд справи № 5/073-11/16 призначено на 16.08.2011 р. о 11 год. 10 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2011 р. заявив про погашення відповідачем основного боргу та усно клопотав про припинення провадження у справі в цій частині.
Представник відповідача в судове засідання 16.08.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 28.07.2011 р.
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України на 27.09.2011 р. о 14 год. 20 хв.
Відповідач в судове засідання 27.09.2011 р. вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 28.07.2011 р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 02.08.2011 р. представником відповідача була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою суду від 16.08.2011 р. про відкладення розгляду справи (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 25.08.2011 р. представником відповідача була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд
встановив:
Між Дочірнім підприємством «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Постачальник - далі позивач) та Комунальним підприємством «Богуславтепловодопостачання»(Покупець - далі відповідач) 23 вересня 2009 року було укладено Договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-938 ТЕ-17 (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідачу природний газ за наявності його обсягів, а відповідач приймає та оплачує природний газ (надалі -газ) в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору газ, що постачається за даним договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Згідно п. 2.1 Договору позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 725 тис. куб. м. в тому числі по місяцях: в жовтні -110,0 тис. куб. м., в листопаді -275,0 тис. куб. м., в грудні 340,0 тис. куб. м.
Відповідно до п. 4.4 Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість.
Як встановлено пунктом 5.1 Договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -727,32 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -872,78 грн.
Згідно п. 5.4 Договору загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.
Крім того, Додатковою угодою № 2 від 21.12.2009 р. року до Договору № 06/09-938 ТЕ-17 від 23.09.2009 р. (далі -Додаткова угода № 2 до Договору) сторони погодили доповнити пункт 2.1 Договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «Потачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. газ в обсязі до 1250 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: в січні -437 тис. куб. м., в лютому 382 тис. куб. м., в березні -325 тис. куб. м., в квітні -106 тис. куб. м.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п. 2.1 Договору, зі змінами згідно Додаткової угоди № 2, в період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 804 637,17 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актами прийому-передачі від 31.10.2009 р на суму 91 972,24 грн., від 30.11.2009 р. на суму 213 513,52 грн., від 31.12.2009 р. на суму 361 905,12 грн., від 31.01.2010 р. на суму 446 676,02 грн., від 28.02.2010 р. на суму 318 101,84 грн., від 31.03.2010 р. на суму 295 714,93 грн. та від 30.04.2010 р. на суму 76 753,50 грн.
Згідно пункту 6.1 Договору оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Порушуючи умови Договору, відповідач за отриманий газ в повному обсязі не розрахувався з позивачем.
В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого газу за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 741 156,78 грн.
Судом встановлено, що між Територіальним органом Казначейства у Київській області (сторона перша), Фінансовим управлінням Богуславської райдержадміністрації (сторона друга), Виконавчим комітетом Богуславської міської ради (сторона третя), Комунальним підприємством «Богуславтепловодопостачання»(сторона четверта), ДК «Газ України»(сторона п'ята) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(сторона шоста) укладено Договір від 10.06.2011 р. № 277/503 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503 (далі -Договір № 277/503), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503 «Про затвердження порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування». Кошти в сумі 741156,76 грн. в тому числі ПДВ 123526,13 грн. перераховуються сторонами та у послідовності визначеній Договором № 277/503 для погашення заборгованості за газ згідно з Договором від 23.09.2009 р. № 06/09-938- ТЕ-17 за 2010 рік.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
При цьому, об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач в судових засіданнях 16.08.2011 р. та 27.09.2011 р. заявив про погашення відповідачем основного боргу в сумі 741 156,76 грн. та надав акт звірки розрахунків від 15.08.2011 р. за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. по Договору № 06/09-938 ТЕ, згідно якого відповідач повністю сплатив основний борг у розмірі 741 156,76 грн.
Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 0,02 грн. залишилась не сплаченою.
Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи, спір щодо стягнення основного боргу в сумі 741 156,76 грн. врегульовано самими сторонами, суд припиняє провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 741 156,76 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1 Договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Сторони встановили в пункті 7.10 Договору, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, вимога про стягнення пені в сумі 56 879,34 грн. заявлена за період з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р., тобто за шість місяців, що передували зверненню з відповідною вимогою до суду.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 ГК України.
Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, п. п. 7.2, 7.10 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суд 30.05.2011 року, що підтверджується відміткою календарного кліше штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті.
При цьому, позивачем нараховується пеня за період з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р., що є цілком обґрунтованим, враховуючи умови Договору та встановлені вище обставини справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2010 р. у справі № 2-27/3718-2009, від 12.01.2011 р. у справі № 33/191-10 та від 28.09.2010 р. у справі № 11/93-09.
Таким чином, беручи до уваги вимоги вищенаведених правових норм та умови Договору, перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму боргу 741 156,78 грн. за період прострочки з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 56 879,34 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 115 993,85 грн. за період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. та 3% річних в розмірі 42 419,34 грн. за період з 11.11.2009 р. по 03.11.2010 р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилання відповідача у відзиві на те, що в позові необхідно відмовити повністю на підставі Договору № 277/503 від 10.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503, судом не приймаються з наступних підстав.
Як зазначалось вище сторонами укладено Договір № 06/09-938ТЕ-17 від 23.09.2009 р. поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до якого у жовтні 2009 р. -квітні 2010 р. позивачем здійснено поставку відповідачу газу, зазначеним Договором встановлений строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати за отриманий газ, який відповідачем було порушено ще у листопаді 2009 р. -травні 2010 р. Договір, на який посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, укладений лише 10.06.2011 р., навіть після звернення позивача із позовом до суду. У зазначеному Договорі мова йде про погашення заборгованості в сумі 741 156,76 грн. (основна заборгованість), про нараховані пеню, інфляційні та 3% річних за прострочення відповідачем оплати за отриманий від позивача газ в цьому Договорі мова не йде.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково в розмірі: 0,02 грн. основного боргу, 56 879,34 грн. пені, 115 993,85 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 42 419,34 грн.
Оскільки оплата основного боргу відбулась після звернення позивача з позовом до суду, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу 741 156,76 грн.
3. Стягнути з Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»(09700, Київська область, Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Польова, 46 А, код ЄДРПОУ 33604652, п/р 260011629001 в АБ «Київська Русь», МФО 319036) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465) 0,02 грн. (дві копійки) основного боргу, 56 879 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 34 коп. пені, 115 993 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 85 коп. інфляційних, 42 419 (сорок дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 34 коп. 3% річних, 9 564 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 49 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко