01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" вересня 2011 р. Справа № 7/102-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Чернігівська область, Варвинський район, с. Гнідинці,
до Приватного акціонерного товариства «Калина», Київська область, Згурівський район, с. Красне,
про стягнення 20 760,00 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -представник за довіреністю б/н від 30.08.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю №1033 від 25.08.2010 року.
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
11.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н та дати (вх. № 3252 від 11.08.2011 року) до Приватного акціонерного товариства «Калина»(далі - відповідач) про стягнення 20 760,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо проведення в повному обсязі оплати за надані позивачем послуги зі збирання зернових, згідно Акту №4 від 02.08.2010 року здачі -прийняття робіт (надання послуг), а тому просить суд стягнути із відповідача 20 760,00 грн. суму боргу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2011 року було порушено провадження у справі №7/102-11 та призначено її розгляд на 15.09.2011 року.
У судовому засіданні 15.09.2011 року представник позивач надав суду витребувані ухвалою від 11.08.2011 року документи, які господарським судом залучені до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 15.09.2011 року представників відповідача, який про дату, час та місце розгляду спору відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином, розгляд справи відкладався на 29.09.2011 року.
У судовому засіданні 29.09.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2011 року письмового відзиву не надав, проти позовних вимог не заперечував.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, так як його неподання не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 29.09.2011 року господарським судом на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
У період із 25.07.2010 року по 02.08.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(позивач у справі) було надано Закритому акціонерному товариству «Калина», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Калина», (відповідач у справі) послуги зі збирання зернових на площі 188 га на загальну суму 50 760,00 грн.
Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту здачі -прийняття робіт (надання послуг) №4 від 02.08.2010 року, що підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідною печаткою відповідача. Жодних претензій щодо якості, строків виконання робіт відповідачем не заявлялося.
Із вищенаведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»надало, а Приватне акціонерне товариство «Калина»отримало послуги зі збирання зернових без будь-яких претензій на загальну суму 50 760,00 грн.
На оплату наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»виставило відповідачу рахунок №9 від 04.08.2010 року на суму 50 760,00 грн.
З наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позивача вбачається, що відповідачем було частково оплачено вартість наданих послуг в сумі 30 000,00 грн., а саме: 15 000,00 грн. сплачено 01.09.2010 року; 5 000,00 грн. -11.11.2010 року; 10 000,00 грн. -17.02.2011 року.
Тобто, частково оплативши надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес»послуги, відповідач фактично визнав факт надання позивачем послуг зі збирання зернових.
Оскільки повної вартості наданих послуг відповідач не оплатив, позивач звертався до Приватного акціонерного товариства «Калина»із претензією вих. № 54 від 01.06.2011 року щодо сплати суми боргу у розмірі 20 760,00 грн. Надіслана претензія отримана відповідачем 02.07.2011 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповіді на надіслану претензію відповідач не надав, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»з позовом до суду.
З наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 20 760,00 грн. (50 760,00 грн., загальна вартість наданих послуг, -30 000,00 грн., сплачені відповідачем грошові кошти).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (частина 2 ст. 642 ЦК України).
В силу частини 1 ст.644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства між сторонами склалися договірні відносини з надання послуг, що підтверджується, зокрема, виконанням позивачем робіт та їх прийняттям відповідачем по акту здачі -прийняття робіт (надання послуг) № 4 від 02.08.2010 року та частковою сплатою відповідачем вартості наданих йому послуг.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки між сторонами не було досягнено згоди у письмовій формі щодо строку виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг, то для визначення цього строку слід застосовувати положення ч.2 ст. 530 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, згідно з приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до частини 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Позивач звертався до відповідача з претензією, в якій була викладена вимога про сплату заборгованості за надані послуги. Надіслана претензія була отримана відповідачем 02.07.2011 року.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 530, ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, тобто до 11.07.2011 року включно (02.07.2011 року, початок перебігу, встановленого законом семиденного строку, +7 днів та враховуючи, що останній день строку припадає на суботу).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг зі збирання врожаю на загальну суму 50 760,00 грн. згідно Акту № 4 від 02.08.2010 року, проте доказів оплати повної вартості наданих послуг не надав.
Беручи до уваги наведене вище, позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20 760,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Калина»(07612, Київська область, Згурівський район, село Красне, код ЄДРПОУ 30814923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(17640, Чернігівська обл., Варвинський район, с. Гнідинці, вул. Незалежності, 40, код ЄДРПОУ 32535913) 20 760 (двадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. боргу, та судові витрати : 207 (двісті сім) грн. 60 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 03.10.2011 року