Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С. Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
22 травня 2008 року справа № 22-а-4961/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
Сіваченка І.В.
суддів при секретарі за участі позивача
Василенко Л.А., Дяченко С.П. Білоус К.І. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
27.03.2008 року
по справі
№ 2-а-4835/2008
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації
про
визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, -
28.01.2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації про стягнення грошових сум на оздоровлення за 2004-2007 роки було задоволено частково, а саме задоволено за 2004, 2005, 2007 роки. В частині стягнення щорічних виплат на оздоровлення за 2006 рік ОСОБА_1. відмовлено, оскільки відповідно до п.37 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії та є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив:
- у 2004 році - 205 грн.;
- у 2005 році - 332 грн.;
- у 2007 році - 400 грн.
В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено:
- в 2004 році - 21 грн. 50 коп.;
- в 2005 році - 90 грн.;
- в 2007 році - 90 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач щорічно повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу у таких розмірах:
за 2004 рік - (205 гривень х 4) - 21,50 гривень = 798 гривень 50 коп.;
за 2005 рік - (332 гривень х 4) - 90 гривень = 1238 гривень;
за 2007 рік - (400 гривні х 4) - 90 = гривень = 1510 гривень.
Тобто судом було встановлено, що фактично за 2004, 2005 та 2007 роки відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі 3546,50 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 3 групи.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи 1 категорії - чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
За 2004 році Управління виплатило щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 21,50 грн., установлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова №836), за 2005 - 2007 роки - по 90 грн., встановлені Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова №562).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами № 836 та № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи 1 категорії - 21,50 гривень та 90 гривень (за грошовою реформою 1996 року).
З моменту прийняття постанови № 836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2003-2005 роки, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.
Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004, 2005, 2007 роки, а не постанови № 836 та № 562.
Обґрунтовано суд першої інстанції також не визнав дії відповідача неправомірними при нарахуванні позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році, врахувавши, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік», який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.
Зупинення дії закону не дає право його застосовувати. Такі ж висновки й Верховного Суду України в аналогічному по суті спору, викладені в Ухвалі від 20 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2. до ВВДФССНВВПЗУ в м. Добропіллі про відшкодування моральної шкоди.
Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала складена 26.05.2008 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2008 року по адміністративній справі № 2-а-4835/2008 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації «про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: