Ухвала від 15.05.2008 по справі 22-а-4038/2008

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 травня 2008 року м. Донецьк

справа № 22-а-4038/08

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого

Ляшенка Д.В.

суддів: при секретарі за участю представника відповідача

Шаптала Н.К., Колеснік І.В. Літвіновій Л.О. Зотової Н.І.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу

судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

11 грудня 2007 року

по справі

№ 2-а-6959/07

за позовом

ОСОБА_1

до

Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області

про

визнання дій незаконними та стягнення заборгованості з недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2001,2002 роки в сумі 1357 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо недоплати допомоги на оздоровлення незаконними та стягнути з нього ці суми за 2001-2002 роки, у загальному розмірі 1357,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі, на користь позивача стягнуто недоотримані суми на оздоровлення за 2001-2002 роки 1357 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, його визнано інвалідом 3 групи (1 категорія), у зв'язку з чим він користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2001-2002 роки і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 3 групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 1 липня 2002р. по 31.12.2002 р. у розмірі 165, з 1 січня 2003 р. по 30.11.2003р. у розмірі 185 грн. Судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за 2001 рік - 21,50 грн., за 2002 рік - 21,50 грн.

Таким чином, судом було встановлено, що фактично за період з 2001 по 2002 роки відповідачем було недоплачено позивачу суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 1357,00 грн

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджується посвідченням.

Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога інвалідам 2 групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а інвалідам 3 групи - у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).

За період з 2001 - 2002рр. Управління виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах: за 2001р. - 21,50 грн., 2002р. - 21,50 грн. встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 836).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 3 групи постановою № 836 встановлена допомога - 21,50 гривень (за грошовою реформою 1996 року).

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу, а не постанова № 836.

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірах : 21,50 грн. за 2001 рік та 21,50 грн. за 2002 рік - суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області на корить позивача суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2001, 2002 роки у розмірі 1357 грн.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року у справі № 2-а-6959/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області «про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості з недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2001, 2002 роки в сумі 1357 грн.» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..

Головуючий:

Судді: