Головуючий у 1 інстанції - Стахова Н.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
23 серпня 2011 року справа №2а-1709/11/1214 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Старосуда М.І.
розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2011 року у справі № 2а-1709/11/1214 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволені в повному обсязі: визнано незаконним дії відповідача та зобов'язано відповідача відновити позивачу виплату компенсації, передбаченої ст. 43 Гірничого Закону України з 30.11.2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач працював на шахті «Черноморка» з 1986 року до 02.11.1999 року.
Позивач є особою, що має право на отримання компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла згідно із ст. 43 Гірничого Закону України, як така, що має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби від підприємств з видобутку(переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств відповідно до зазначеного закону, але проживає у будинку з центральним опаленням
З листа відповідача від 17.03.2011 року вбачається, що 30.11.2010 року відповідачем було припинено виплату компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, у заявку з тим, що підприємство на якому працював позивач знаходиться в стадії ліквідації.
Встановлені обставини справи не є спірними, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду, не оспорюються апелянтом.
Відповідно до ст.43 Гірничого Закону України підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби розмірі, що визначається колективним договором, зокрема, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку ( переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків та не менше 7 років 6 місяців - для жінок. Відповідно ч.8 цієї статті особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля по побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом.
Статтею 48 Гірничого Закону України передбачені соціальні гарантії працівників гірничих підприємств, що ліквідуються передбачено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється правонаступником.
Знаходження підприємства, з якого позивач звільнився у зв'язку з виходом на пенсію, в стадії ліквідації, та відповідно відсутності права у його колишніх працівників права на отримання компенсації за оплату комунальних послуги за рахунок коштів державного бюджету є безпідставними, оскільки Законом України № 1564-VІ від 25.06.2009 року стаття 48 цього Закону доповнена частиною 7, відповідно до якої особи, зазначені в частині 5 цієї статті, які проживають в будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом. Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо припинення спірних виплат позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, спір вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2011 року у справі № 2а-1709/11/1214 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
М.І. Старосуд