Справа № 33-415/11
03 червня 2011 року Апеляційний суд Львівської області в складі:
судді Калиняк О.М.
з участю захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 185 КУпАП за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року,
Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає
на АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення -арешт строком на десять діб.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 09 травня 2011 року о 10.00 год. на вул. Таджицькій -Пасічній у м. Львові на вимогу працівників міліції пройти в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській обл. для з'ясування особи не реагував, розмахував руками, шарпав їх за форменний одяг, намагався втекти, тобто вчинив злісну непокору вимозі працівників міліції.
Захисник ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді скасувати, а справу закрити в зв'язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на такі доводи:
стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме законні вимоги були висунуті працівниками міліції, що є підставою для закриття справи. При винесенні постанови суд неправомірно вийшов за межі зазначеного в протоколі обвинувачення. При відсутності в протоколі про адмінправопорушення посилання на те, яка саме законна вимога не виконана, суд вказав, що працівники міліції вимагали від ОСОБА_2 проїхати у райвідділ міліції для встановлення його особи, і не встановив, чи законними були ці вимоги. Крім цього, вийшовши за межі протоколу, суд вказав, що ОСОБА_2 шарпав працівників міліції за форменний одяг. Суд безпідставно покликався на показання свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 перешкоджав працівникам міліції затримати особу, яка вчинила щодо нього хуліганські дії, оскільки цього не зазначено ні в протоколі, ні в інших матеріалах справи, а свідок (як він сам зазначив) був на відстані 150 м від місця події. Накладаючи стягнення -адміністративний арешт, суд не мотивував, чому обирає найбільш суворий вид стягнення; не врахував, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, раніше до відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, є студентом, обтяжуючих обставин в його діях не виявлено, а суспільна небезпека пред'явленого є незначною.
Заслухавши виступ адвоката ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що постанову судді слід скасувати, а матеріали про адміністративне правопорушення повернути Личаківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області через районний суд для належного оформлення, виходячи з наступного.
За змістом ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі № 0113515 від 09 травня 2011 року про адміністративне правопорушення, складеному дільничним інспектором Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Духом О.В., зазначено, що ОСОБА_2 09 травня 2011 року о 10.00 год. на вул. Таджицькій -Пасічній у м. Львові чинив непокору працівникам міліції: агресивно розмахував руками, на вимоги працівників міліції не реагував, намагався втекти. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.
Відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у випадку злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
За змістом ст. 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Між тим зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 09 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У протоколі не зазначено суті правопорушення, а саме: не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, яка б відповідала диспозиції ст. 185 КУпАП.
Так, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначено,
- які конкретно дії ОСОБА_2 спонукали працівників міліції до пред'явлення йому вимог;
- ким саме з працівників міліції були пред'явлені вимоги до ОСОБА_2 і чи знаходилися ці працівники міліції при виконанні службових обов'язків;
- які саме вимоги були пред'явлені ОСОБА_2 працівниками міліції;
- чи були ці вимоги законні і на якій саме нормі закону вони ґрунтувалися.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
Не відповідає вимогам закону і постанова судді від 25 травня 2011 року, оскільки опис діянь, у вчиненні яких ОСОБА_2 визнано винним, суттєво відрізняється і є значно ширшим від викладеної у протоколі суті правопорушення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню з поверненням матеріалів органові, який склав протокол про адміністративне правопорушення, так як протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що є перешкодою розгляду справи по суті, а норма закону про перевірку суддею правильності його складення дотримана не була.
Доводи захисника ОСОБА_1 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення підлягатимуть перевірці при новому судовому розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 278, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати.
Матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 185 КУпАП повернути Личаківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області через Личаківський районний суд м. Львова для належного оформлення.
Негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який утримується в ІТТ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області в зв'язку відбуванням адміністративного арешту за постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Калиняк