Головуючий у 1 інстанції - Крупинська О.Ю.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
23 серпня 2011 року справа №2а-1644/11/1206
< приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 27 травня 2011 року у справі № 2а-1644/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 27 травня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2010 року із засновуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - постанова № 530) проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
У заявку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, у відповідності з приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо здійснення йому перерахунку пенсії не у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
12.01.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру. Відповідачем такий перерахунок було здійснено з 01.01.2010 року із застосуванням показника заробітної плати по народному господарству за 2007 рік, виходячи з суми 1197,91 гривень.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача при перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати по Україні за 2007 рік (1197,91 грн.), а не за попередній рік, що передує року звернення позивачем до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу не відповідають вимогам ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідачем при перерахунку пенсії не був застосовний показник заробітної плати за рік, що передує року звернення із заявою про перерахунок пенсії.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відсутні. Наведені показники застосовуються виключно для призначення пенсії, тому вимоги про застосування таких показників при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області - задовольнити.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 27 травня 2011 року у справі № 2а-1644/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
М.І. Старосуд