Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
23 серпня 2011 року справа №2а-2430/10/0531 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
суддів , Попова В.В.
при секретарі - Турко І.Б.
за участю позивача - ОСОБА_3
представника позивача - ОСОБА_4
представника відповідача 1 - ОСОБА_5
представника відповідача 2 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-2430/10/0531 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, Донецької міської ради, Управління Держкомзему у м. Донецьку, третя особа: П'ята Донецька Державна нотаріальна контора про визнання недійсним розпорядження,-
Позивач звернувся до Куйбишевського районного суду м. Донецька до ОСОБА_7, Донецької міської ради, Управління Держкомзему у м. Донецьку, третя особа: П'ята Донецька Державна нотаріальна контора про визнання недійсним розпорядження.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13 квітня 2010 року було визнано частково недійсним в частині покупця договір купівлі - продажу житлового будинку, посвідчений 05 грудня 1995 року П'ятою Донецькою Державною нотаріальною конторою та визнано його покупцем житлового будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк , вул.. Порт-Артурна, 100. В процесі розгляду вказаного спору йому стало відомо про те, що в 1996 році ОСОБА_9 скористувався тією обставиною, що формально домоволодіння було оформлено на його ім'я, приватизував земельну ділянку, на якій було розташоване вказане домоволодіння та на підставі розпорядження виконкому Донецької міської ради від 28 лютого 1996 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку за вказаною адресою від 09 квітня 1996 року № 6-786. Вказана земельна ділянка розміром 0,0906 гектарів була передана ОСОБА_9 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Це було зроблено без його відома.
Після смерті ОСОБА_9 27 квітня 1999 року відповідач ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку, оскільки ОСОБА_9 не був власником домоволодіння, для обслуговування якого було надано вказану земельну ділянку, а угода визнана недійсною з часу укладення угоди, то і розпорядження має бути визнано недійсним, оскільки саме він є власником вказаного житлового будинку.
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2010 р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним розпорядження виконкому Донецької міської ради від 28 лютого 1996 року № 375р в частині передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0906 гектарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Не погодившись з винесеною постановою ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права, не дослідження обставин, що мають значення для справи, у повному обсязі, необхідному для правильного й обґрунтованого вирішення спору, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
05 грудня 1995 року П'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою було посвідчено договір купівлі - продажу за реєстровим номером І-6036 , у відповідності до якого ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продали, а ОСОБА_9 купив житловий будинок з житловою прибудо вою та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вказаного договору 28 лютого 1996 року розпорядженням № 375р виконкому Донецької міської ради було відведено у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 906 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_13. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_9 видано державний акт на право приватної власності на землю, у відповідності до якого йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0906 га за вищевказаною адресою. Землю передано для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 6-786.
Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 13 квітня 2010 року, яке набрало чинності 19 вересня 2010 року, визнано частково недійсним договір купівлі-продажу від 05 грудня 1995 року, посвідчений П'ятою Донецької державною нотаріальною конторою за реєстровим номером І-6036, у відповідності до якого ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продали, а ОСОБА_9 купив житловий будинок з житловою прибудовою та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в частині покупця,визнавши покупцем за договором ОСОБА_3. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28 квітня 1999 року П'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою за реєстром № І-907 у відповідності до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_9, померлого 15 травня 1998 року, є ОСОБА_14, яке складається з: незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 91,8 % побудованого замість знесеного будинку з надвірними будівлями А-I, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Куйбишевської районної в місті Донецьку Ради номер 126/13 від 13 квітня 2005 року про затвердження акту прийому до експлуатації житлового будинку А-3 по АДРЕСА_1, у відповідності до якого затверджено акт технічної комісії від 13 квітня 2005 року про прийняття закінчених будівництвом об'єктів індивідуальної забудови до експлуатації житлового будинку А-3 по АДРЕСА_1 житловою площею 163,4 кв. метрів, загальною площею 667,2 кв. метрів. Визнано не дійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 29 квітня 2005 року Управлінням комунального господарства Донецької міської Ради на ім'я ОСОБА_14 на житловий будинок А-3 ,розташований за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 667,2 кв. метрів, житловою площею 163,4 кв.метрів з надвірними забудовами. За ОСОБА_3 визнано право власності на недобудований житловий будинок А-3 готовністю 92%, підвала, надвірні забудови та споруди: сарай В сарай - гараж Г, навіс Д, убиральню Е, навіс З, огородження І-4, замощення І ступеню готовності 100 % розташований за адресою АДРЕСА_1. На момент прийняття вказаного розпорядження та видачі державного акту на право власності на землю розповсюджувались положення Земельного кодексу 1991 року, який діяв до 01 січня 2002 року.
У відповідності до ст.6 вказаного Земельного кодексу громадяни України мали право на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпо дарських споруд, у відповідності до п.І Перехідних положень діє на вказані правовідносини Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності 01 січня 2002 року. У відповідності до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або земле користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння; земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.
У відповідності до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням ор ганів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва у межах норм, визначених ЗК України.
Оскільки земельна ділянка виділялась ОСОБА_9 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу, а вказаний договір визнано рішенням суду недійсним в частині покупця, таким чином, з моменту укладення вказаної угоди вона є недійсною, таким чином, має бути визнано недійсним і розпорядження виконкому Донецької міської ради № 375р, оскільки вказана земельна ділянка передана ОСОБА_9 у власність саме на підставі вказаного договору купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про порушення позивачем строку звернення в суд з вказаним позовом, оскільки рішення суду про визнання частково недійсним договору купівлі продажу від 05.12.1995 року набрало чинності 19.09.2010 року, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-2430/10/0531 - залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-2430/10/0531 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, Донецької міської ради, Управління Держкомзему у м. Донецьку, третя особа: П'ята Донецька Державна нотаріальна контора про визнання недійсним розпорядження - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23.08.2011р. Повний текст ухвали складено 28.08.2011р.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: К.П. Горбенко
Судді: О.П. Лях
В.В. Попов