Справа № 22-ц-2042/11 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В. І.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
12 травня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.,
суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 грудня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»про визнання договору недійсним, зобов'язання до вчинення дій -
оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ЗАТ «Карпатський дім»про визнання недійсним договору від 13.10.2008 року про утримання та обслуговування нежитлових приміщень та прибудинкової території, стягнення переданих на виконання договору коштів, зобов'язання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг згідно з типовим договором.
Рішення оскаржив ОСОБА_4, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у зв'язку із неправильним встановленням судом обставин справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що оспорюваний договір за юридичною природою є договором про надання житлово-комунальних послуг, ці правовідносини врегульовані главою 63 Цивільного Кодексу України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон №1875-IY). Так як зміст оспорюваного договору не відповідає вимогам, встановленим Цивільним Кодексом України для його укладення, а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги»то в силу ст. 203 ЦК України договір є недійсним і відповідно мають бути застосовані наслідки недійсності правочину. Оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги ці порушення законодавства, то рішення має бути скасованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін: ОСОБА_2 - на підтримання скарги, ОСОБА_3 -на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить законних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2008 року ОСОБА_4 набув у власність згідно договору купівлі-продажу приміщення-апартаменти №409 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
13.10.2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «Карпатський дім»було укладено договір на утримання та обслуговування нежитлових приміщень та прибудинкової території, відповідно до якого ОСОБА_4 доручив, а останнє взяло на себе обов'язок забезпечити його послугами водопроводу, каналізації, теплопостачання, електроенергії в приміщення апартаментів №409 а також надати послуги з охорони, озеленення та утримання прибудинкової території.
Цим же договором було передбачено умови проведення розрахунків за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як убачається із ч. 1 ст. 203 ЦК України (на яку посилається апелянт), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Посилання апелянта на те, що зміст договору суперечить Закону №1875-Y, а відтак є недійсним з огляду на вимоги вище наведеної норми, є помилковим.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 26 Закону №1875-IY визначено істотні умови договору.
Аналіз оспорюваного договору дає підстави для висновку про те, що цей правочин містить усі умови, які зазначеним вище Законом віднесено до істотних і його зміст не суперечить цьому Закону.
Разом із цим колегія суддів зазначає, що згідно загальних засад цивільного законодавства виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Із позовної заяви убачається, що спір виник з приводу неналежного виконання умов договору, і цей спір повинен захищатися іншими способами цивільного захисту, а не в порядку визнання договору недійсним.
Зокрема, вказівка апелянта на невідповідність умов пунктів 2.4, 3 договору Закону №1875-IY є спором щодо розміру плати за надані послуги, про правомірність нарахування такої плати, однак не є підставою для визнання договору недійсним.
Так як суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, то його висновок про відмову в позові щодо повернення сплачених за недійсним договором коштів також є вірним.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: