Справа № 22-ц-2027/11 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
19 травня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»в особі його виробничної філії Калуська теплоелектроцентраль»(далі -Виробнича філія) на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 8 жовтня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»в особі його виробничної філії Калуська теплоелектроцентраль»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -
оскаржуваним рішенням позов задоволено, поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді охоронника Виробничої філії. Стягнуто з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 13968,09 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Додатковим рішенням цього ж суду від 07.12.2010 року рішення від 08.10.2010 року допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати але не більше ніж за один місяць.
Рішення оскаржила виробнича філія, просить його скасувати і ухвалити но ве рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає про неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, пору шення норм матеріального права.
Посилається на те, що суд прийшов до помилкового висновку про наявність переважного права ОСОБА_4 на залишення на роботі, що передбачено ст. 42 КЗпП України, унаслідок більш високої кваліфікації і продуктивності праці, так як ці показники є узагальнюючими і оціночними категоріями, а виявити їх може тіль ки безпосередній начальник працівників.
Оскільки керівник ОСОБА_4 визначив, що вона має нижчу кваліфікацію перед іншими, то саме вона була звільнена з роботи у зв'язку із скороченням шта тів.
Висновок суду про те, що вищий розряд працівника автоматично визначає вищу його кваліфікацію є неправильним, так як рівень розряду залежить лише від стажу працівника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 на підтримання скарги, представника ОСОБА_4 -ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на такі мотиви.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі наказу №29 від 04.02.2010 року у Виробничій філії відбулося скорочення чисельності та штату працівників і внесено зміни до штатного розпису (які у передбаченому Положенням про Виробничу філію були затверджені керівником Державного підприємства).
Наказом №14-К від 12.04.2010 року Виробничої філії ОСОБА_4 була звільнена з 15.04.2010 року у зв'язку із скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішення суду першої інстанції про відсутність підстав до звільнення позивачки унаслідок порушення відповідачем вимог ст. 42 КЗпП України є правильним і відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права.
Відповідно ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд вірно виходив із того, що за наявності у Виробничій філії працівників із менш високою кваліфікацією звільнена була саме ОСОБА_4, яка була більш кваліфікованим працівником і мала переважне право на залишення на роботі.
Цей висновок суд зробив на підставі порівняльної довідки про наявність переваг в залишенні на роботі охоронників ( а.с. 37), відповідно до якої на роботі були залишені низка працівників із першим розрядом, у той час як ОСОБА_4 мала другий розряд та більший стаж роботи загалом, та на підприємстві зокрема.
Доводи апеляційної скарги про те, що рівень кваліфікації та продуктивності праці визначається безпосереднім керівником, який рекомендував звільнити ОСОБА_4, не відповідає чинному законодавству.
Із Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики №336 від 29.12.2004 року), убачається, що кваліфікаційні вимоги до охоронника 2 розряду (яким ОСОБА_4 відповідала), є вищими ніж для 1 розряду і тому кваліфікація працівника 2 розряду є вищою ніж 1 розряду.
З огляду на це колегія суддів відхиляє і твердження апелянта про те, що кваліфікаційний розряд працівника залежить лише від стажу його роботи і не повинен ураховуватись для визначення рівня кваліфікації працівника.
Так як суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при звільненні ОСОБА_4 з роботи, ухвалив рішення про поновлення прав працівника з додержанням норм матеріального і процесуального права, то рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяль ності «Укрінтеренерго»в особі його Виробничної філії «Калуська теплоелектроцен траль»відхилити.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 8 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: