Справа № 22-ц-1715/11 Головуючий у 1 інстанції: Гірник Т. А.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
23 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Бойко С.М., Петричка П.Ф.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2010 року,
Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ВАТ КБ ”Надра” про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на користь ОСОБА_2 за Договором №523845 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мої можливості” від 09.07.2008 року суму невиплаченого банківського вкладу в розмірі 70 000 грн. з виплатою процентів на банківський вклад у відповідності до п.п. 4.2 п.4 договору, 2000 грн. за надання правової допомоги та 81 грн. судових витрат.
В решті вимог залишено без задоволення за безпідставністю.
Додатковим рішення суду від 08.12.2010 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 за Договором №523845 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мої можливості” від 09.07.2008 року суму процентів на банківський вклад в розмірі 28 278 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 42 (сорок дві) коп.
Рішення суду від 19.05.2010 року оскаржило Відкрите акціонерне товариство комерційний банк ”Надра”.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним і суперечить нормам матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що судом при прийнятті рішення щодо стягнення відсотків на банківський вклад не враховано, що договір припинив свою дію у зв'язку з подачею про це заяви позивачкою, а отже його умови втратили свою чинність та не можуть бути підставою для стягнення коштів з відповідача. Крім того, судом не враховано, що навіть у випадку пролонгації договору відповідно до п.4.7, процентна ставка по вкладу та бонуси, що були надані на дату укладення договору, встановлюються у розмірі, який визначений ставками по депозитах на дату продовження вкладу. Стверджує, що судом при вирішенні питання компенсації витрат на правову допомогу не враховано Постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. №590 “Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”. Граничний розмір такої компенсації визначається на підставі розрахунку компенсації з врахуванням положень законодавства.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в стягненні відсотків понад строк дії вкладу, відшкодуванні витрат на правову допомогу та перерахувати суму судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2010 року сторонами не оскаржувалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Місцевим судом встановлено, що 9 липня 2008 року між сторонами було укладено Договір №523845 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мої можливості”, згідно умов якого позивачкою внесено кошти на депозитний рахунок в сумі 70 000 грн.
Відповідно до пункту 7 статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України і ніхто не може бути обмежений у праві володіння, користування, розпорядження власними грошовими коштами. Застосування будь-яких обмежень на розпорядження чи отримання власного майна з рахунку у банку, суперечить основоположним принципам захисту права власності.
Згідно із положеннями ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони(вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка(глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не виникає із суті договору банківського вкладу.
Частиною першою ст.1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
У відповідності до п.п. 3.4.5 п. 3.4 договору від 8.07.2008року відповідач зобов'язувався повернути вкладнику -ОСОБА_2 вклад по закінченню терміну його дії.
Однак, у порушення умов вказаного договору банківського вкладу позивачу на його письмову вимогу банківський вклад не повернуто, як не повернуто і передбачені договором проценти.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 та підставно задоволив її позов.
Покликання апелянта на те, що судом не враховано, що у випадку пролонгації договору відповідно до п.4.7 процентна ставка по вкладу та бонуси, що були надані на дату укладення Договору, встановлюються у розмірі, який визначений ставками по депозитах на дату продовження вкладу, є голослівними, так як ним не подано доказів того. що вони різнилися.
Оскільки позивачкою подано квитанцію про сплату витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн., то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і у цій частині.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”відхилити .
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19.05.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: