Справа № 22-ц-1081/11 Головуючий у 1 інстанції: Левик Я.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
24 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Барабаш О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2010 року, -
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку та земельної ділянки об'єктом права сумісної власності та визнання права власності на їх частину.
Визнано житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Визнано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розміром 0,2104 га, що розташована в АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розміром 0,2104 га, що розташована в АДРЕСА_1
В задоволенні решти позову відмовлено.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання житлового будинку спільною частковою власністю.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_3 9/20 частин будинку АДРЕСА_1.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що судом не взято до уваги те, що багато будівельних матеріалів було придбано та проведено робіт по будівництву будинку після розірвання шлюбу між ним та позивачкою. Після розірвання шлюбу між ним і позивачем він залишився проживати у недобудованому будинку і за кошти його батьків він виконував різні роботи по облаштуванню будинку.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 30.09.1995 року по 30.10.2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі. 11.07.1996 року сторонам було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2104 га у с. Сасів Золочівського району Львівської області по вул. Старицька -бічна для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 На вказаній земельній ділянці сторони побудували житловий будинок площею 163,8 кв.м.
Частково задовільняючи позовні вимоги про визнання житлового будинку та земельної ділянки об'єктом права сумісної власності та визнання права власності на їх частину, суд першої інстанції вірно виходив з того, що житловий будинок по АДРЕСА_1 побудовано під час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в шлюбі, на земельній ділянці, яка була надана їм у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Даний будинок було побудовано для їх проживання за спільної участі у будівництві батьків, як позивача так і відповідача.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання житлового будинку спільною частковою власністю, не оскаржувалося.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що багато будівельних матеріалів було придбано та проведено робіт по будівництву будинку після розірвання шлюбу, оскільки розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області №559 від 24.12.2004 року затверджено акт про закінчення будівництва будинку та введення його в експлуатацію і було оформлено право власності на спірний будинок. Тобто спірний будинок був готовий і зданий в експлуатацію задовго до розлучення сторін.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: