Справа № 22-ц-1734/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В. В.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Петрички П.Ф., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника -ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2010 року,
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, солідарно, в користь ОСОБА_7 кошти за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 18 000 грн., за заподіяну моральну шкоду кошти в сумі 1000 грн., а всього 19 000 грн. (дев'ятнадцять тисяч грн.)
У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно, в користь ОСОБА_7 витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно судові витрати по справі.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі зазначають, що рішення суду є необґрунтованим в частині обсягу шкоди, що підлягає відшкодуванню. Підставами для цього вважають те, що висновок суду щодо того, що позивачка фактично понесла витрати на ремонт квартири в сумі 18000 грн., не підтверджений доказами. Вказують, що суд безпідставно не взяв до уваги звіт ПП «Експертмаш», в якому дано незалежну експертну оцінку витрат, які ОСОБА_2 мусить понести на ремонт житла. Крім того, не погоджуються з висновком суду про заподіяння позивачці моральної шкоди.
Просять рішення суду першої інстанції змінити, майнову шкоду визначити у розмірі 7866 грн. і відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та стягуючи солідарно з відповідачів майнову та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що 16.03.2009 року по вині відповідачів сталося залиття квартири №14 на пр.Чоновола,49 у м. Львові, власником якої є позивачка, внаслідок чого їй було заподіяно майнову шкоду у розмірі 18000 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів погоджується не в повній мірі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Місцевим судом встановлено, що 16.03.2009 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1.
Факт залиття квартири підтверджується актом комісії ЖБК „Космос” від 20.03.2009 року.
Причиною даного залиття стало те, що мешканці квартири №18, власником якої є ОСОБА_3, без попередження правління ЖБК та Водоканалу знімали на повірку лічильники води, внаслідок чого були пошкоджені труби і зірваний кран та залита квартира №14, у якій пошкоджені стіни у кухні, коридорі та двох кімнатах.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачі, у тому числі і ОСОБА_3 як власник квартири, несуть повну відповідальність за стан свого майна і наслідки, які настають при його експлуатації, у тому числі за несправність сантехнічних приладів, що вони зобов'язані вживати заходів для відповідного нагляду за їх станом і своєчасним ремонтом, та що внаслідок невиконання цього була залита квартира ОСОБА_2, а відтак позивачці була заподіяна майнова та моральна шкода.
Розмір майнової шкоди, яка була заподіяна позивачці, місцевий суд визначив, виходячи з того, що згідно договору від 17.11.2009 року позивачкою сплачено ПП «Данмарбуд»за проведені у її помешканні ремонтні роботи 18000 грн.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 оплачувала дані кошти, оскільки на а.с. 16 знаходиться лише рахунок на оплату 18000 грн.
Крім того, з договору від 17.11.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Данмарбуд», та кошторису робіт по ремонту квартири позивачки вбачається, що в перелік робіт, які мають виконуватись згідно цього договору, входять ремонтні роботи та матеріали, потрібні для їх виконання, необхідність виконання яких виникла не внаслідок протиправних дій відповідачів(зокрема, розбивання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток, облицювання поверхонь рядовими керамічними глазурованими плитками -100 кв.м тощо).
Відтак, колегія суддів вважає, що місцевим судом безпідставно визначено розмір майнової шкоди, яка заподіяна позивачці, виходячи з даного договору.
Доказом дійсного розміру збитків, заподіяних позивачці при залитті її квартири, колегія суддів вважає, звіт ПП „ЕкспертМАШ”, проведений на замовлення ОСОБА_2, згідно якого розмір майнової шкоди становить 7866 грн.
А тому у частині стягнення майнової шкоди оскаржуване рішення підлягає зміні із зменшенням розміру майнової шкоди до 7866 грн.
Відповідно слід змінити рішення і в частині стягнення судового збору, визначивши, що такий підлягає стягненню у розмірі 87,16 грн.
Судова колегія не погоджується з твердженням апелянта про те, що позивачці не було заподіяно моральної шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з врахуванням ст.ст. 23,1167 ЦК України, роз»яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», колегія судів вважає, що висновки суду щодо розміру відшкодування моральної шкоди в повній мірі відповідають обставинам справи, а тому рішення суду в цій частині не підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2010 року в частині стягнення майнової шкоди та судового збору змінити, визначивши, що із ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підлягає стягненню солідарно: в користь ОСОБА_7 майнова шкода в розмірі 7866 грн., а у користь держави 87,16 грн. судового збору.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: