Справа № 22-ц-478/11 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
05 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Тлумак Л.В.
та з участю ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4
представника Дрогобицької міської ради ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дрогобицької міської ради, третіх осіб -Дрогобицького міського відділу Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Управління Держкомзему у м.Дрогобичі про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ухвали Дрогобицької міської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самовільно побудованого гаражу, огорожі та визначення меж земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради з участю третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_3 про скасування рішення Дрогобицької міської ради в частині передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку,-
встановила:
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.07.2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дрогобицької міської ради, третіх осіб -Дрогобицького міського відділу Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Управління Держкомзему у м.Дрогобичі про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ухвали Дрогобицької міської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самовільно побудованого гаражу, огорожі та визначення меж земельної ділянки задоволено частково.
Визнано недійсним підпункт 2 пункту 1 рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 50 від 26.02.2001 року „Про надання в постійне користування земельних ділянок міськземфонду громадянам, земельні ділянки яких межують з тими, що надаються”, яким надано в постійне користування земельну ділянку площею 150 кв.м АДРЕСА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та підпункт 3 пункту 1 ухвали Дрогобицької міської ради № 271 від 26.12.2003 року „Про безоплатну передачу у спільну сумісну власність громадянам земельних ділянок” в частині передачі безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 земельної ділянки площею 670 кв.м АДРЕСА_2
Зобов”язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,0105 кв.м АДРЕСА_1 та знести збудовані гараж та огорожу.
У решті позову відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради з участю третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_3 про скасування рішення Дрогобицької міської ради в частині передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити та задовольнити зустрічний позов,
покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема, існування ухвали Дрогобицької міської ради № 338 від 15.06.2004 року про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м ОСОБА_3 ґрунтується на припущеннях із-за відсутності матеріалів до зазначеної ухвали. Вважає, що не існує жодних підстав для скасування рішення № 50 від 26.02.2001 року, яким надано в постійне користування земельну ділянку площею 150 кв.м АДРЕСА_2, оскільки зазначена земельна ділянка надана не за рахунок земельної ділянки, яка закріплена за будинком АДРЕСА_1, а заява ОСОБА_10 від 10.01.2001 року є свідченням вирішення та узгодження спірних питань між суміжними землекористувачами. Суд не взяв до уваги, що рішенням № 1973 від 25.12.1953 року виконавчого комітету Дрогобицької міської ради закріплено за будинком відповідача 683 кв. м.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі посвідченого нотаріально договору дарування від 03.10.2003 року (т.1 а.с.5). Зазначений будинок був двохквартирним, квартира № 2 якого рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 5 від 29.01.2004 року визнана непридатною для проживання та знята з балансу.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину після смерті ОСОБА_11, виданого державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори 21.03.2002 року. Квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 30.03.1999 року (т.1 а.с.79).
Судом також установлено, що ухвалою ХУІ сесії четвертого демократичного скликання Дрогобицької міської ради № 338 від 15.06.2004 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у власність земельну ділянку для будівництва площею 1000 кв.м (т.1 а.с.7).
Ухвалою Дрогобицької міської ради № 247 від 12.10.1999 року ОСОБА_11, яка проживає АДРЕСА_2 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які проживають АДРЕСА_3 надано спільно земельну ділянку площею 520 кв.м АДРЕСА_2 (т.1 а.с.24).
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 50 від 26.02.2001 року надано в постійне користування ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 спільно земельну ділянку площею 150 кв. м і встановлено норму площі земельної ділянки 670 кв. м (т.1 а.с.18). Ухвалою Дрогобицької міської ради від 25.12.2003 року № 271 надано безоплатно у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, прож. на АДРЕСА_2 (т.1, а.с.20).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради депутатів трудящих № 1973 від 25.12.1953 року „Про результати обміру земель по будівельному кварталу № 85” за будинком АДРЕСА_1 була закріплена земельна ділянка площею 1013 кв.м (т.2 а.с.172). Як убачається з викопіювання схем-плану кварталу № 85 (т.1 а.с.66) та з матеріалів інвентаризаційної справи № 3150, межі, розмір та конфігурація земельної ділянки, закріпленої за будинком АДРЕСА_1 органами місцевого самоврядування не змінювались. Вилучення частини земельної ділянки закріпленої за будинком АДРЕСА_1 рішенням органу місцевого самоврядування не проводилось.
Згідно збірного кадастрового плану на даний час за будинком ОСОБА_3 є земельна ділянка площею 0,0866 га (т.1 а.с.16). За даними цього ж плану на даний час у користуванні ОСОБА_2 фактично є 0,1028 кв.м по АДРЕСА_2, а станом на 25.09.1970 року площа земельної ділянки становила 683 кв.м, на 28.03.2000 року -995 кв.м, у т.ч. норма 520 кв.м, самозахоплення 475 кв.м, що стверджується довідкою Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 4323 від 28.10.2005 року (т.1 а.с.139).
Як установлено судом, при вирішенні питання про надання в користування 150 кв.м враховувалась думка мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_10 (т.1 а.с.23) та погодження Будинкової управи -4.
Враховуючи наведене, задовольняючи первісний позов частково та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що земельна ділянка площею 150 кв.м, яка надана відповідачам не була вільною, а частина її закріплена за будинком АДРЕСА_1, а відтак передача такої є з перевищенням наданих міською радою його виконавчому комітетові повноважень, оскільки відповідно до ухвали третьої сесії третього демократичного скликання Дрогобицької міської ради від 24.06.1998 року № 41 міська рада делегувала виконкому функції надання в постійне користування для обслуговування житлових будинків вільних земельних ділянок площею до 300 кв. м міськземфонду, які межують з земельними ділянками, що знаходяться в постійному користуванні цих громадян.
Зобов»язуючи ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,0105 га, міськрайонний суд вірно взяв до уваги план земельної ділянки, виготовлений землевпорядним центром «Наділ»(т.2 а.с.52), з якого вбачається, що саме такий розмір земельної ділянки є спірним.
Як убачається з наданого відповідачем апеляційному суду листа управління містобудування та архітектури від 02.11.1999 року № 1340 комунальний будинок, який знаходився на земельній ділянці по АДРЕСА_4 було знесено як ветхий, ділянку міськземфонду АДРЕСА_4 залишено як резервну територію для будівництва. Площа зазначеної земельної ділянки становила 498 кв.м та межувала із земельною ділянкою ОСОБА_9 і відповідача. Відповідно до ухвали ХІІ сесії третього демократичного скликання від 30.12.1999 року № 294 „Про надання в постійне користування земельних ділянок міськземфонду громадянам, земельні ділянки яких межують з тими, що надаються” ОСОБА_9 по АДРЕСА_5, було надано земельну ділянку площею 430 кв.м.
Доводи ОСОБА_2 про надання йому в користування 150 кв.м частково за рахунок земель закріплених за будинком по АДРЕСА_4 не спростовують висновків суду про те, що інша частина такої була закріплена за будинком АДРЕСА_1
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: