ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 вересня 2011 року № 2а-6674/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П., за участю представників сторін:
від позивача: Арановської Н.А., представника,
від відповідача: Гучка В.В., представника.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про скасування рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" (далі -позивач) звернулося з позовом про скасування рішення.
Постановою Господарського суду м. Києва від 25.04.2007 позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.11.2007 № 0000402302/0 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»бюджетного відшкодування, задекларованого за січень -грудень 2005 року, січень -вересень 2006 року, на загальну суму 809439,00 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову -відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2011 року вищезазначені судові рішення було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції
Справа, відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, слухається з обов'язковістю висновків та мотивів суду касаційної інстанції.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, з 04.12.2006 року по 29.12.2006 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Міжнародний консорціум з управлінням та розвитку газотранспортної системи України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005року по 30.09.2006 року, за результатами якої було складено Акт №23/23-02/32349152 від 15.01.2007 року.
За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000402302/0 від 22.01.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 809 439 грн. Підставою для зменшення позивачу в податковому обліку за січень -грудень 2005 року, січень -вересень 2006 року бюджетного відшкодування на загальну суму 809439,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.01.2007 № 23/23-02/32349152, про порушення ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні товарів, при значному перевищенні вартості придбаних товарів обсягу оподатковуваних операцій в березні, травні 2005 року, квітні 2006 року та при відсутності таких операцій в інших із вказаних звітних податкових періодах.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР зі змінами, внесеними Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Згідно з цим підпунктом в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ, чинній з 31.03.2005, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом другим підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону, який відповідно до абзацу 12 пункту 13 «Перехідні положення»Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ, набрав чинності з 1 червня 2005 року, встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ абзац другий підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 замінено двома абзацами, згідно яких не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України) (перший абзац);
мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (другий абзац).
В цій редакції підпункт «а»діяв до 22.05.2008, тобто до визнання змін, внесених до Закону № 168/97-ВР підпунктом 2 пункту 13 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Законом України від 03.06.2008 № 309-УІ підпункт «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР викладений в такій же редакції.
З урахуванням приписів частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, для суду є обов'язковим висновок Вищого адміністративного суду України, викладений в ухвалі від 31.03.2011р. про те, що право платника податку на формування податкового кредиту як до 31.03.2005, так і після законодавець не ставив в залежність від здійснення платником оподатковуваних операцій у звітних податкових періодах, за які задекларовані суми податкового кредиту. До 01.06.2005 не було прямої заборони в законі і щодо отримання бюджетного відшкодування в разі відсутності в податковому обліку платника податку оподатковуваних операцій в певних звітних податкових періодах. З цієї дати законодавець встановив наявність за останні 12 календарних місяців, що передують звітному податковому періоду, за який заявлено бюджетне відшкодування, обсягу оподатковуваних операцій не меншого, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, крім як нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, як обов'язкової умови виникнення у платника податку права на отримання бюджетного відшкодування. Таке тлумачення підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підтверджується послідовністю законодавця саме в такому регулюванні цього питання при зміні в наступному редакцій вказаного підпункту.
Виходячи із змісту правового регулювання відносин з отримання платником податку бюджетного відшкодування та відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування в судовому процесі при вирішенні спору, який виник між сторонами у цій адміністративній справі, є, зокрема, операції, у зв'язку з якими позивач нарахував податковий кредит, починаючи з 01.06.2005, тобто, чи було нарахування податкового кредиту пов'язане з придбанням (спорудженням) основних фондів. В разі якщо нарахування податкового кредиту було здійснене позивачем не у зв'язку з такими операціями, то в судовому процесі підлягає встановленню обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарні місяці, що передують кожному із звітних податкових періодів, за які заявлене бюджетне відшкодування.
З огляду на вищезазначені вказівки суду касаційної інстанції судом було витребувано у позивача оригінали і належним чином засвідчені копії податкових накладених, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит; документи на підтвердження здійснення витрат, за якими виписано податкові накладні в межах господарської діяльності позивача та їх зв'язку з придбанням основних фондів; пояснення та докази щодо обсягу оподатковуваних операцій (операцій з продажу товарів, робіт, послуг чи імпорту) за 12 місяців до кожного періоду, за який заявлено відшкодування.
На виконання вимог ухвали суду позивачем було надано розрахунок сум, віднесених до податкового кредиту, та відповідні податкові накладні. При цьому позивач стверджував, що нарахування податкового кредиту пов'язане з придбанням (спорудженням) основних фондів, оскільки вся статутна діяльність позивача направлена на створення газопроводів на території України.
Судом неодноразово було зобов'язано відповідача надати суду спростування зазначених тверджень позивача, зазначивши, в чому саме ним вбачається неправомірним віднесення сум до витрат, пов'язаних зі спорудженням основних фондів.
Відповідачем зазначених вимог суду виконано не було. При цьому представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що надання таких пояснень фактично пов'язано з проведенням повторної перевірки позивача.
Розглянувши надані позивачем документи, суд доходить висновків про можливість існування причинно -наслідкового зв'язку між витратами позивача та спорудженням основних фондів.
Зокрема, судом визнаються такими, що пов'язані з спорудженням основних фондів здійснення державної експертизи проекту, проведення землевпорядних робіт та виготовлення матеріалів для відведення земельних ділянок, проведення археологічних вишукувань на проекті будівництва та наукова експертиза наявності археологічної спадщини в зоні будівництва, здійснення проектно -вишукувальних робіт, виготовлення довідок про склад грунтів, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, виготовлення документації з будівництва газопроводу, погодження технічних умов будівництва, погодження містобудівного обґрунтування, корегування генерального плану населеного пункту для будівництва газопроводу.
Суд доходить висновків про наявність підстав для віднесення інших витрат до витрат, що пов'язані з спорудженням основних фондів, оскільки норми Закону України «Про податок на додану вартість»не містять критеріїв, за якими встановлюється зв'язок витрат з спорудженням основних фондів -безпосередні витрати (напр. будівництво), опосередковані (напр. проектування, геологорозвідувальні роботи), чи роботи по забезпеченню діяльності протягом спорудження (витрати на відрядження, зв'язок, транспорт, забезпечення діяльності органів управління під час такого будівництва).
Проте, відповідачем жодного спростування щодо призначення заявлених позивачем витрат зроблено не було. Зокрема, відповідач не заперечував наявності зв'язку між здійсненням витрат позивачем зі спорудженням основних фондів позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 22.01.2007 року № 0000402302/0.
3. Судові витрати в сумі 3,40 коп. відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян