Справа № 22-ц-1302/11 Головуючий у 1 інстанції: Піцикевич
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
14 квітня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.
суддів : Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дрогобицької міської ради та ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 листопада 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради, третя особа без самостійних вимог -ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним, -
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення №1241 від 30.06.2010 року сорок третьої позачергової сесії п'ятого скликання Дрогобицької міської ради «Про скасування розпоряджень Дрогобицького міського голови №375-р та №376-р від 08.06.2010 року», якими відповідно ОСОБА_3 був звільнений з посади директора Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич»і на цю посаду був призначений позивач - ОСОБА_4
Оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю.
Рішення оскаржили Дрогобицька міська рада та третя особа ОСОБА_3, просять його скасувати і ухвалити нове рішення: міська рада -про відмову у задоволенні позову, ОСОБА_3 -про закриття справи у зв'язку з непідвідомчістю спору цивільному судочинстві.
Дрогобицька міська рада зазначає, що рішення сесією було прийнято в межах компетенції і за своїм змістом є правильним, оскільки ОСОБА_3 був звільнений з посади міським головою з порушенням процедури звільнення під час його тимчасової непрацездатності.
ОСОБА_3 вказує, що оскільки спір стосується публічно-правових відносин, стороною у якій є орган місцевого самоврядування, то відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України цей спір мав розглядатися судом адміністративної юрисдикції. Оскільки справа розглянута за правилами цивільного судочинства, то рішення підлягає скасуванню а справа закриттю провадженням. По суті рішення зазначив, що міська рада діяла в інтересах територіальної громади міста і оскаржуваним рішенням перешкодила відчуженню комунального майна за безцінь.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи ОСОБА_3 -ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги довірителя, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради слід задовольнити частково, а ОСОБА_3 відхилити з огляду на викладені мотиви.
Із рішення міськрайонного суду, що підтверджено матеріалами справи, убачається, що розпорядженням міського голови м. Дрогобича Львівської області №375-р від 08.06.20120 року ОСОБА_3 був звільнений з посади директора КП «Туристичний комплекс «Дрогобич»відповідно до п. 8 ст.36 КЗпП України. В цей же день розпорядженням №376-р цього ж міського голови на цю ж посаду призначено ОСОБА_4 з 09.06.2010 року.
Рішенням №1241 від 30.06.2010 року позачергової сесії п'ятого скликання Дрогобицької міської ради названі вище розпорядження міського голови були скасовані, оскільки ОСОБА_3 був звільнений з порушенням процедури у період його тимчасової непрацездатності.
Рішення суду першої інстанції про ухвалення оскаржуваного рішення з перевищенням компетенції є вірним і відповідає вимогам п. 15 ст. 25, ч. ч. 4, 6 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких кожен із цих суб'єктів місцевого самоврядування має межі своєї компетенції і міська рада не наділена повноваженнями скасовувати акти міського голови.
Отже, доводи апеляційної скарги про ухвалення міською радою рішення у межах компетенції є неспроможними і колегією суддів відхиляються.
Разом із цим колегія суддів виходить із приписів ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України, відповідно до змісту яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як убачається із позовної заяви ОСОБА_4, він звернувся до суду з вимогою про скасування рішення сесії міської ради №1241 від 30.06.2010 року у повному обсязі, проте це рішення стосувалось його інтересів лише в частині розпорядження міського голови №376-р, розпорядженням міського голови №375-р його права чи законний інтерес не були вирішені.
За таких обставин випливає висновок, що за заявою ОСОБА_4 було ухвалено рішення про скасування акту органу місцевого самоврядування в частині, яке не стосується інтересів позивача і тому в цій частині рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Посилання ОСОБА_3 про те, що спір підвідомчий суду адміністративної юстиції не ґрунтується на чинному законодавстві.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Як випливає із оскаржуваного рішення міської ради №1241 від 30.06.2010 року, воно було ухвалено з метою відновлення трудових прав ОСОБА_3, а відтак цей спір відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції.
Керуючись п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ст. 309, ст. 317 ЦПК України колегія суддів, -
апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради задовольнити частково, а ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення №1241 від 30.06.2010 року Дрогобицької міської ради Львівської області щодо скасування розпорядження міського голови м. Дрогобича №375-р від 08.06.2010 року скасувати і відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: