Справа № 22-ц-959/11 Головуючий у 1 інстанції: Береза В.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Балюк О.С.
та з участю ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою керуючого санацією ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»Левкович О.К. на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 18.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив», третя особа -регіональне відділення фонду державного майна України у Львівській області про поновлення на роботі, визнання нечинним наказу про звільнення та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановила:
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 18.10.2010 року позов задоволено частково. Визнано нечинним наказ про звільнення ОСОБА_2 згідно ст. 40 ч.1 КЗпП України з 23.02.2010 року № 1 від 23.02.2010 року в частині дати звільнення. Визнано працівника ОСОБА_2 таким, що звільнений за ст.40 ч.1 КЗпП України з 18.10.2010 року з посади в.о. голови правління ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив». Стягнуто з ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення -з 23.02.2010 року до винесення рішення суду до 18.10.2010 року в розмірі 14 612 грн. В частині поновлення на роботі виконуючого обов»язки голови правління ВАТ відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу оскаржила керуюча санацією ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив». В апеляційній скарзі просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї вимоги, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Вважає, що судом не дотримано вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, у частині періоду, за який обчислюється заробітна плата та не взяв до уваги, що за останні два місяці роботи, які передували звільненню позивача з роботи, у нього був відсутній заробіток через участь у страйку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом установлено, що позивач з 23.10.2008 року відповідно до рішення наглядової ради ВАТ «НЗСМД»від 21.10.2008 року приступив до виконання обов»язків голови правління ВАТ «НЗСМД»та займав зазначену посаду до часу звільнення -до 23.02.2010 року.
Зазначеним рішенням судом визнано наказ про звільнення ОСОБА_2 нечинним в частині дати звільнення та визнано його таким, що звільнений з роботи з 18.10.2010 року. В цій частині рішення суду не оспорюється.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середня заробітна плата обчислюється з виплат за останні два календарні місяці роботи, передуючої події, з якою пов»язана відповідна виплата.
Задовольняючи позов у частині стягнення заробітної плати за вимушений прогул, суд вірно виходив з наявної в матеріалах справи довідки відповідача № 54 від 06.07.2010 року про середній заробіток ОСОБА_2, згідно якої позивачу нарахована заробітна плата за грудень 2009, січень 2010 року (а.с.88). Заборгованість по заробітній платі виплачена ОСОБА_2 відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 02.07.2010 року (а.с.130).
Разом з тим, суд визначив розмір середньої заробітної плати, виходячи з виплат за останні три місяці роботи, що передували звільненню позивача з роботи. Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 14-63 від 30.06.2010 року наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 розрахована відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, становила 75,20 грн. (а.с.91). Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 23.02.02.2010 року по 18.10.2010 року підлягає стягненню 12 558,40 грн. (167 роб. днів х 75,20 грн.) Відтак рішення суду слід змінити в частині визначення розміру середньої заробітної плати, що підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу керуючого санацією ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»Левкович О.К. задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2010 року змінити в частині стягнення в користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнути з ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 558,40 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: