ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 вересня 2011 року 11:01 № 2а-11006/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача -Кучаровської А.А.,
представника відповідача -Зубка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БТЛ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004122304 від 29.06.11р. у розмірі 92 844,75 грн., з яких 75 111,00 грн. за основним платежем та 17 733,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, так як позивач правомірно включив до складу валових витрат суми по придбанню рекламних послуг у ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»та ТОВ «ВПТК Аверс»у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», підтвердивши суми ПДВ податковими накладними та договорами на надання послуг, які виписані з дотриманням пп.7.2.4 п. 7.2 Закону України "Податок на додану вартість" щодо наявності в особи, що їх виписала, статусу платника податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність платника податку за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства.
У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004122304 від 29.06.11р. у розмірі 92 844,75 грн., з яких 75 111,00 грн. за основним платежем та 17 733,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач мав господарські взаємовідносини із підприємствами, які мають ознаки фіктивності.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Судом встановлено, що з 01.09.10р. по 28.02.11р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арт Бтл»(код ЄДРПОУ 34002791) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ВПТК Аверс»(код ЄДРПОУ 37199822) за період з 01.09.10р. по 28.02.11р., за результатами якої складено акт № 1395/23-04/34002791 від 08.06.11р.
За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Арт Бтл» п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5,п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме занижено податок на додану вартість в сумі 78 111,00 грн., з якого за жовтень 2010 року -37 417,00 грн., за листопад 2010 року -19 360,00 грн., за грудень 2010 року -14 154,00 грн., за січень 2011 року -7 180,00 грн.
На підставі акту перевірки № 1395/23-04/34002791 від 08.06.11р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення -рішення: з податку на додану вартість № 0004122304 від 29.06.11р. сума податкового зобов'язання становить 92 844,75 грн., з яких 75 111,00 грн. за основним платежем та 17 733,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення -рішення стало те, що позивачем в перевіряємому періоді віднесено до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним виписаних ТОВ «ВПТК Аверс», засновником якого є ОСОБА_3, який будучи опитаний поясним, що зареєстрував підприємство за винагороду у розмірі 400,00 грн. та після реєстрації підприємства ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК Аверс»не мав, участі в установчих зборах не брав, грошових та інших матеріальних цінностей до статутного фонду товариства не вносив, фінансово - господарські відносини, що стосуються ТОВ «ВПТК Аверс»він не підписував та нікого не уповноважував, а також по податковим накладним виписаних ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС», яке згідно листа ТОВ «Домостой»господарську діяльність не здійснювало та у господарські відносини з ТОВ «Домостой»не вступало, хоча ним сформовано податковий кредит за господарськими відносинами з ТОВ «Домостой»згідно акта по ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»№ 730/23-04/37146414 від 31.03.11р., який зазначений у акті перевірки позивача, як підтвердження фіктивності контрагента ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС».
Таким чином, податковим органом зроблено висновок про відсутність можливості поставок товарів та надання послуг позивачу його контрагентами ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»та ТОВ «ВПТК Аверс», а тому господарські відносини не були спрямовані на настання реальних правових наслідків.
Як вбачається із матеріалів справи факт здійснення господарських відносин ТОВ «Арт Бтл»з ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»підтверджується договорами № 19/10-MTS від 19.10.10р., № 06/12- MTS від 06.12.10р., № 19/11- MTS від 19.11.10р., № 22/12- MTS від 22.12.10р., рахунками фактури № СФ-071210 від 07.12.10р., №СФ-281210 від 28.12.10р., №СФ-240111 від 24.01.11р., №СФ-310111 від 31.01.11р., актами виконаних робіт (наданих послуг) від 07.12.10р. згідно договору № 19/11- MTS від 19.11.10р., актом від 28.12.10р. згідно договору № 06/12- MTS від 06.12.10р., актом від 24.01.11р. згідно договору № 19/11- MTS від 19.11.10р., актом від 31.01.11р. згідно договору № 22/12- MTS від 22.12.10р., актами приймання-переачі рекламно-інформаційних листівок від 21.10.10р. згідно договору № 19/11- MTS від 19.11.10р., актом від 13.12.10р. згідно договору № 06/12- MTS від 06.12.10р., актом 26.11.10р. згідно договору № 19/11- MTS від 19.11.10р., актом від 12.01.11р. договору № 22/12- MTS від 22.12.10р., податковими накладними № 1239 від 07.12.10р., № 1241 від 28.12.10р., № 123 від 24.01.11р., № 126 від 31.01.11р.
Факт здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «ВПТК Аверс»підтверджується договорами № 1608/10 від 16.08.10р., № 0809/10 від 08.09.10р., № 0909/10 від 09.09.10р., № 0709/10 від 07.09.10р., № 1509/10 від 15.09.10р., № 2911/10 від 29.11.10р., рахунками - фактури № СФ-0005101 від 05.10.10р., № СФ-0025102 від 25.10.10р., № СФ-0029102 від 29.10.10р., № СФ-0029101 від 29.10.10р., № СФ-0025111 від 25.11.10р., № СФ-0024122 від 24.12.10р., актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000336, № ОУ-0000344, № ОУ-0000352, № ОУ-0000351, № ОУ-000112, № ОУ-0001540, актами приймання-передачі робіт від 01.09.10р., від 15.09.10р., від 10.09.10р., від 09.09.10р., від 24.09.10р.від 10.12.10р., податковими накладними № 336 від 05.10.10р., № 344 від 25.10.10р., № 352 від 29.10.10р., № 351 від 29.10.10р., № 1121 від 25.11.10р., № 1540 від 24.12.10р.
На виконання вищевказаних договорів позивачем на користь постачальників перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Арт Бтл»із ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»та ТОВ «ВПТК Аверс» останні були належним чином зареєстровані як платники податку.
Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «САЛТІС»та ТОВ «ВПТК Аверс», що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.
Отже, за таких обставин суд вважає, що у ТОВ «Арт Бтл»були всі підстави для формування податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києві не надала доказів правомірності податкового повідомлення-рішення № 0004122304 від 29.06.11 р, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 29.06.11р. № 0004122304.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.09.11 р.
Суддя Є.В. Аблов