Справа № 22-ц-363/11 Головуючий у 1 інстанції: Луців - Шумська Н.Л.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Бакуса В.Я., Федоришина А.В.
При секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 липня 2010 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Рішення суду оскаржили ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2".
В апеляційній скарзі ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах справи. Стверджують, що судом не взято до уваги те, що будинок в якому розташована квартира АДРЕСА_1 належить ВАТ "ЛДБК №2" на праві власності, і реєстрація відповідача за вказаною адресою є перешкодою у здійсненні власником житла свого права власності у повній мірі, зокрема права розпорядження цією квартирою на власний розсуд. Оскільки відповідач не проживає у зазначеному житлі з травня 2009 року, участі в її утриманні не приймає, комунальних платежів не сплачує, то повинен бути визнаний таким, що втратив право на користування квартирою.
В апеляційній скарзі ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах справи. Стверджують, що вони як третя особа по справі не були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, а тому не мали змоги подати свої пояснення по суті справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарг, дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 9 ч. 3 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Судом та матеріалами справи встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, кухні, загальною площею 28,21 кв.м. Відповідач ОСОБА_2 з 10.01.2005 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та на підставі ордера №534 від 24.04.2005 року, виданого ВАТ "ЛДБК №2", займає одну кімнату площею 13,51 кв.м., кухня площею 7,9 кв.м. у спільному користуванні.
Донька відповідача ОСОБА_3, 1988 р.н., яка також була зареєстрована за вказаною адресою, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст. 71 ЖК України особа втрачає право на користування житловою площею у випадках відсутності у квартирі понад шість місяців без поважних причин. Судом на підставі перевірки всіх обставин справи та доказів вірно встановлено, що ОСОБА_2 понад встановлені строки був відсутнім у спірній квартирі з поважних причин, оскільки з 2009 року доглядав за своїм батьком ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно показів свідків, ОСОБА_2 періодично приходив до квартири, ночував в ній, а також там знаходяться всі його речі. ОСОБА_2 не втрачав інтересу до спірної квартири.
Крім того, відповідачем повністю погашено заборгованість по сплаті комунальних послуг і проводиться поточна оплата таких, заборгованість у нього відсутня.
Покликання ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
Також безпідставними є покликання ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" на те, що вони не були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому були позбавлені можливості подати свої пояснення по суті справи, оскільки такі не з'являлися на судові засідання в суді першої інстанції та могли подати свої пояснення в суді апеляційної інстанції. ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи в апеляційному суді, що підтвердили і ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" однак в судове засідання не з'явилися, додаткових доказів по справі не подали.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення таких.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", ДП "Житлово -експлуатаційна контора" ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" -відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: