ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2011 року 14:51 № 2а-9182/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закрите акціонерне товариство "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "АГРОСЕРВІС"
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
16 січня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302600/0 від 25 травня 2005 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2008 року позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог з мотивів пропуску Товариством річного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.
12 липня 2008 року Київським апеляційним адміністративним судом було проголошено постанову, якою рішення суду першої інстанції від 07 липня 2008 року - скасовано, а позов Товариства -задоволено.
За наслідками касаційного розгляду справи Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу від 09 червня 2011 року, згідно якої рішення судів попередніх інстанцій скасовано з причин їх невідповідності вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду м. Києва справу, за позовом Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302600/0 від 25 травня 2005 року передано судді Вєкуа Н.Г. та присвоєно їй номер 2а-9182/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г., закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на порушення відповідачем, встановлених тодішнім законодавством, правил проведення позапланових перевірок платників податків, а також на відсутність правових підстав для донарахування податковим органом сум з податку на додану вартість за перевіряє мий період, оскільки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не було з'ясовано всіх істотних обставин, що мали місце при визначенні позивачем сум з ПДВ по вказаному періоду.
На думку позивача висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а тому податкове повідомлення -рішення винесене за наслідками даного акту є незаконним, прийняте з перевищенням повноважень та підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів було встановлено заниження задекларованих сум з податку на додану вартість в загальному розмірі 342 078,00 грн.
Враховуючи наведене ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 513 117,00 грн., з яких 342 078,00 грн. -основний платіж та 171 039,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2011 року, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва у складі було проведено позапланову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 липня 2003 року по 01 квітня 2005 року, за результатами якої був складений Акт перевірки, яким встановлено порушення ЗАТ «Бортницьке ВТП «Агросервіс»п. п. 7.3.1. п 7.3. ст. 7 та п. п. 7.4.5. п 7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 342 078,00 грн.
На підставі зазначеного Акту ДПІ у Дарницькому районі були прийняті податкові повідомлення -рішення № 0000302600/0 від 25 травня 2005 року, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 513 117,00 грн.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття вказаного вище податкового повідомлення -рішення відповідач посилається на те, що підприємство не знаходилось за своєю адресою, в зв'язку з чим на момент проведення перевірки не було надано первинної документації, що стало підставою для нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 216 061,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Представник позивача в судовому засіданні щодо цієї обставини зазначив, що документи на перевірку дійсно не були надані, оскільки про проведення перевірки Товариству нічого не було відомо, так як відповідач не інформував позивача про цю подію, запитів щодо надання документів на адресу ЗАТ «Бортницьке ВТП «Агросервіс»не надходило.
Суд, при новому розгляді справи, не зміг дослідити первинних документів, які стосуються визначення суми податкового зобов'язання податковим органом в розмірі 216 061,00 грн., оскільки такі документи були знищені за стром давності їх зберігання.
Враховуючи, що єдиною підставою для визначення податкового зобов'язання в розмірі, зазначеному вище було відсутність Товариства за місцем реєстрації в зв'язку з чим не було надано первинної документації під час проведення перевірки, суд приходить до висновку, що така підстава є недостатньою для такого нарахування сум з ПДВ, а відтак про протиправність податкового-повідомлення рішення в частині суми 216 061,00 грн. основного платежу та 108 030,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п. 1.17 Акту перевірки не встановлено фактів проведення господарських операцій суб'єктами господарювання, установчі та первинні документи яких визнано недійсними.
Також, підставою для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 126 016,98 грн. був факт передачі Головою правління ЗАТ «Бортницьке ВТП «Агросервіс»Кошарним О.В. майна на суму 756 101,90 грн., в тому числі ПДВ -126 016,98 грн.
Так, в матеріалах справи наявні рішення Бориспільського районного суду Київської області у цивільній справі № 2-1376/2003 від 24 листопада 2003 року, рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 22 серпня 2006 року у справі № 2-156/2006, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2005 року у справі № 10/89, ухвала Господарського суду м. Києва від 11 квітня 2006 року про припинення провадження у справі № 48/181.
З даних рішень вбачаються встановлені судами факти, які свідчать про відсутність повноважень у Кошарного О.В. як у Голови правління ЗАТ «Бортницьке ВТП «Агросервіс»на момент передачі майна на суму 756 101,90 грн., а також те, що мирова угода з ТОВ «Bon Business LTD», на підставі якої передавалося майно, є недійсною.
Представник позивача в судовому засіданні наводив доводи, якими обґрунтовував неправомірність дій відповідача щодо визначення сум податкового зобов'язання з ПДВ відповідно до мирової угоди з ТОВ «Bon Business LTD», вказуючи, що в дійсності майно за цією угодою не передавалося, рух активів не відбувався, а тому у Товариства були відсутні правові підстави для включення сум з ПДВ до податкового зобов'язання з цього податку.
Доказів протилежного до суду надано не було.
Також, на вимогу суду про надання первинних документів або інших доказів, які підтверджують рух активів на Товаристві, фактичну передачу майна, згідно мирової угоди з ТОВ «Bon Business LTD»або спростовують зазначене, представник позивача вказав, що ніяких інших документів, окрім самої мирової угоди та акту прийому -передачі майна, які були визнані недійсними, в дійсності не існує та не існувало.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, суд вважає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо правомірності віднесення сум з податку на додану вартість в рахунок податкових зобов'язань за перевіряємий період, так як і не доведено правомірність свого рішення щодо визначення таких зобов'язань в рахунок їх збільшення.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення -рішення № 0000302600/0 від 25 травня 2005 року, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 513 117,00 грн.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0000302600/0 від 25 травня 2005 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 09 вересня 2011р.