Справа № 22-ц-1930/11 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О. В.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
11 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Петричка П.Ф., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивачів, відповідачки ОСОБА_2, представника Почаєвицької сільської ради -Коваленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 листопада 2010 року,
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Почаєвицької сільської ради, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: управління Держкомзему у Дрогобицькому районі, про визнання нечинним рішення №138 Почаєвицької сільської Ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_4, ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі зазначають, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд вважає доведеними. Вказують, що площа земельної ділянки ОСОБА_2 згідно записів у погосподарських книгах змінювалась, але рішення про розмір земельної ділянки, яка надавалась в користування ОСОБА_2 або була за нею закріплена, немає. Вважають, що частину земельної ділянки розміром 0,0504 га ОСОБА_2 захопила і приватизувала із земельної ділянки, яка була виділена попередньому власнику їх будинку ОСОБА_6 Свідченням цього є те, що бетонний колодязь під літ. “ К” , який належить їм на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину від 16.01.2009 року, знаходиться на земельній ділянці, яку приватизувала ОСОБА_2 Вважають, що це відбулось через те, що під час передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 Почаєвицькою сільською радою були внесені перекручені дані у план земельної ділянки відповідачки та у документи на приватизацію землі, тобто межі земельної ділянки були встановлені неправильно. Крім того, вказують, що потрапити на земельну ділянку за їх будинком можна лише через приватизовану земельну ділянку ОСОБА_7
Просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Частиною другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначені у статті 12 ЗК України.
Місцевим судом встановлено, що рішенням Почаєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 138 від 06.11.2008 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2069 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, відповідно до якого їй видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2069 га.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Аналогічні роз'яснення містяться в рішенні Конституційного Суду України від 1.04.2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України , пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного Кодексу України , пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного Кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Така ж позиція висловлена у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7» Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7» Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", де зазначено, що всі спори, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Ураховуючи те, що Почаєвицька сільська рада під час вирішення питання щодо надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 діяла як суб'єкт владних повноважень, то даний спір повинен розглядатися адміністративним судом.
За таких обставин колегія суддів вважає, щосудове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.4, 309, 313, 314 ч.1 п.3, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 34 листопада 2010 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: