ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2011 року 12:36 № 2а-9138/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янський районний центр зайнятості
про визнання дії протиправними
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Солом'янського районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості (далі -відповідач або КМЦЗ) про повернення отриманих коштів матеріального забезпечення в сумі 4 636,13 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, під час судового розгляду підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що перебуваючи на обліку в Київському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 була безробітною, а викладені в оспорюваному наказі обставини щодо її зайнятості за цивільно-правовим договором вважає необґрунтованими.
Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях, проти позову заперечив, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими на задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 згідно договору про надання послуг надавала оплачувані послуги, перебуваючи в той час на обліку в центрі зайнятості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєструвалася 19 березня 2009 року в Солом'янському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу, а 26 березня 2009 року написала заяву з проханням надати їй статус безробітної, в якій зазначила, що в даний час вона не є найманим працівником, не укладала договору цивільно-правового характеру, не отримує пенсії на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа -підприємець.
Наказом Солом'янського РЦЗ № 3025/15 від 26 березня 2009 року позивачу був наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю.
20 липня 2009 року ОСОБА_1 написала заяву з проханням зняти з обліку в Солом'янському РЦЗ в зв'язку із самостійним працевлаштуванням, після чого наказом № 9802/3871 від 20 липня 2009 року їй припинено виплату допомоги, а наказом № 9805/3872 від 20 липня 2009 року знято з обліку.
Проте, при здійсненні перевірки Деснянським районним центром зайнятості ФОП ОСОБА_2 було встановлено, що ОСОБА_1 виконувала послуги для ФОП ОСОБА_2 згідно договору від 01 червня 2009 року та отримувала дохід.
На підставі наведеного наказом Солом'янського РЦЗ м. Києва від 31 травня 2011 року було прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів за період з 01 червня 2009 року по 15 липня 2009 року.
Так, позивач не погоджується з даним рішенням та наказом, обґрунтовуючи це тим, що договір, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 від 01 червня 2009 року був визнаний нечинним однойменною угодою від 01 червня 2009 року, підписаною цими самими особами у зв'язку тим, що ОСОБА_1 не була зареєстрована як фізична особа -підприємець.
Проте, суд не бере до уваги доводи позивача з наступних причин.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа -підприємець Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 16 липня 2009 року.
В матеріалах справи наявний договір від 20 липня 2011 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 про надання останній бухгалтерських послуг, які, згідно акту прийому -передачі робіт від 31 липня 2009 року, були виконані.
Як і на вказаному договорі, так і згідно акту прийому -передачі робіт інформація про реквізити ОСОБА_1 не містила даних про розрахунковий рахунок в банку.
04 серпня 2009 року позивачу було відкрито рахунок у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»НОМЕР_1
Досліджуючи договір між згаданими сторонами від 01 червня 2009 року, а також акт прийому -передачі робіт за цим договором від 31 липня 2009 року судом встановлено, що на зазначених документах міститься інформація про розрахунковий рахунок, відкритий 04 серпня 2009 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір від 01 червня 2009 року був виготовлений після 04 серпня 2009 року, позивач, усвідомивши негативні наслідки, пов'язані із перебуванням на обліку в центрі зайнятості в цей час, розірвав договір та уклав новий -від 20 липня 2009 року.
Такі дії ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 дають підстави вважати, що бухгалтерські послуги, за які позивач отримував прибуток, виконувались нею починаючи з 01 червня 2009 року, але в зв'язку з отриманням в липні свідоцтва СПД, а в серпні банківського рахунку, договори від 01 червня 2009 року та від 20 липня 2009 року були виготовлені після 04 серпня 2009 року.
Суд не бере ці документи до уваги, оскільки має сумніви щодо часу здійснення подій в них вказаних по відношенню до реального.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 надавала бухгалтерські послуги ФОП ОСОБА_2, отримувала за це дохід та була зайнятою в контексті Закону України «Про зайнятість населення»з 01 червня 2009 року.
Відповідно до п. «б»ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" належать до зайнятого населення.
З аналізу ст. 25 цього ж Закону вбачається, що лише незайняті громадяни мають право на виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Абзацом 2 ч. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року встановлено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Так, як ОСОБА_1 не повідомила центр зайнятості про заключення угоди, що є обставиною, яка впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, то сума виплаченої їй допомоги по безробіттю з 01 червня 2009 року по 15 червня 2009 року урозмірі 4 636,13 грн. підлягає поверненню, що і було зазначено в наказі Солом'янського районного центру зайнятості від 31 травня 2011 року.
Відповідно до ч. 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність наказу Солом'янського районного центру зайнятості від 31 травня 2011 року, а відтак про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 19 вересня 2011р.