ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 вересня 2011 року 12:20 № 2а-6119/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШАВТО"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання рішень нечинними, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 01.03.11 №01/03-1)
від відповідача ОСОБА_2 (дов.від 02.08.11 №3572-10-009)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормашавто»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання рішень нечинними, визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.09.2011 року в 12 год. 19 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі - відповідач) про визнання рішень нечинними, зобов'язання визнати податкові декларації з податку на додану вартість, визнати дії щодо невизнання податкових декларацій протиправними, зобов'язання вчинити дії по виконанню покладених на органи державної податкової служби функцій щодо обліку та своєчасності надходження податків до державного бюджету України.
В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що повідомлення відповідача про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за травень 2010 року та від 23.12.2010р. №7078/70/3/28-312 рішення, про невизнання як податкової звітності декларацій позивача з ПДВ є неправомірним та необґрунтованим. В листах відповідях відповідач вказав, що при заповнені декларацій позивачем порушені загальні норми оформлення документів податкової звітності, однак не конкретизував які саме. Тому, позивач не знає які саме порушення явились причиною не прийняття відповідачем податкових декларацій як податкової звітності. Вчинення таких дій призвело до порушення відповідачем вимог ст. 10 п. 2, ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". За таких підстав, в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні. На його думку, позивачем порушено оформлення документів податкової звітності по деклараціях з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010р, а саме вимоги пп.4.2. розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166. З огляду на зазначене, виявлене порушення є правомірним, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2010р. позивачем були направлені цінним листом з повідомлення про вручення на адресу відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за травень, липень 2010року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказані періоди, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010р., а також диск з електронними копіями зазначених податкових декларацій з ПДВ та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень, липень 2010р та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010р.
16.09.2010р. відповідачем було отримано податкові декларації з ПДВ за травень, липень 2010року.
Листами від 21.12.2010р. за №6907/10/3/28-312 та від 23.12.2010р. №7113/10/3/28-312 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення, в якому вказав, що при заповненні декларацій позивачем порушено загальні вимоги оформлення документів податкової звітності.
18.09.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період, а також диск з електронними копіями вищезазначеної податкової декларації з ПДВ та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2010 року в форматі XML.
22.09.2010 року відповідачем отримана податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року, але декларація з ПДВ за серпень 2010 року не прийнята відповідачем як податкова звітність.
20.10.2010 року позивачем було направлено цінним листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період, а також диск з електронними копіями вищезазначеної податкової декларації з ПДВ, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року в форматі XML.
21.10.2010 року відповідачем отримана податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року.
Листом від 08.12.2010р. за №6312/10/3/28-312 відповідач повідомив позивача про своє рішення щодо невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за вересень 2010 року, в якому вказав, що при заповнені цієї декларації позивачем порушені загальні вимоги оформлення документів податкової звітності.
Враховуючи обставин справи суд вважає за можливе зазначити наступне.
Абзацом 1 підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181 (далі - Закон №2181), визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом».
Вимогою абз. 5 п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 вище Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючими органом як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її «є підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право задати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного оскарження.
Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997р. № 166, податкова звітність, отримана контролюючими органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому Порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Достовірність даних підтверджується підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з оригіналами відповідних додатків подається платником податку до податкового органу за місцезнаходженням платника. Податкові декларації з податку на додану вартість подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою, додатки до декларацій -на аркушах формату А-4, як це передбачено п.3 вищезазначеного Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що податкові декларації з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року були подані до відповідача з дотриманням вищезазначених вимог, тобто мають всі необхідні реквізити: підписані посадовими особами ТОВ «ДОРМАШАВТО»та скріплені печаткою.
Податкова звітність подана позивачем до відповідача заповнена відповідно до вище зазначених нормативних актів, проте декларація з ПДВ за серпень 2010 року на сьогоднішній день не визнана як податкова звітність відповідачем без будь-яких підстав та причин її не визнання.
Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Аналогічне положення містилось в п. 4.3. Порядку №166, який діяв до 04.03.11 року.
Податкова звітність може бути не визнана як податкова декларація, тільки якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами або не скріплено печаткою підприємства.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності дій, отже, як наслідок, дії відповідача щодо невизнання декларації позивача з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010р. визнаються судом неправомірними.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС, суд-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, викладені в листах №6907/10/3/28-312 від 21.12.2010 року, №7078/10/3/28-312 від 23.12.2010 року, №7113/10/3/28-312 від 23.12.2010 року, №7255/10/3/28-312 від 31.12.2010 року, №6312/10/3/28-312, №6940/10/3/28-312 від 22.12.2010 року, №7359/10/3/28-312 від 24.12.2010 року щодо неправомірної відмови у невизнанні податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШАВТО»з податку на додану вартість за травень 2010 (реєстровий №382868, №382536), липень 2010 (реєстровий №382494, №385367), вересень 2010 (реєстровий №362529), жовтень 2010 (реєстровий №382876), листопад 2010 (реєстровий №386178) податковою звітністю - нечинними.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШАВТО»з податку на додану вартість за травень 2010 (реєстровий №382868, №382536) , липень 2010 (реєстровий №382494, №385367), серпень 2010, вересень 2010 (реєстровий №362529), жовтень 2010 (реєстровий №382876), листопад 2010 (реєстровий №386178) як податкову звітність.
4. Визнати дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо не визнання податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШАВТО»з податку на додану вартість за травень 2010 (реєстровий №382868, №382536), липень 2010 (реєстровий №382494, №385367), серпень 2010, вересень 2010 (реєстровий №362529), жовтень 2010 (реєстровий №382876), листопад 2010 (реєстровий №386178) податковою звітністю - протиправними.
5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії по виконанню покладених на органи державної податкової служби функцій щодо обліку та своєчасності надходження податків до Державного бюджету України, а саме: провести в електронних базах Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШАВТО»з податку на додану вартість за травень 2010 (реєстровий №382868, №382536), липень 2010 (реєстровий №382494, №385367), серпень 2010, вересень 2010 (реєстровий №362529), жовтень 2010 (реєстровий №382876), листопад 2010 (реєстровий №386178) з моменту подання та реєстрації зазначених податкових декларацій з податку на додану вартість в Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва.
6. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя І.А. Качур