Справа № 22-ц-1634/11 Головуючий у 1 інстанції: Сенечин В.М.
Категорія:- 25 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
07 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.
при секретарі: Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 грудня 2010р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської обасті від 06 грудня 2010р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова Група «ТАС « про виплату суми страхового відшкодування за ушкодження внаслідок стихійного явища -тривалих дощів застрахованого нерухомого майна позивача, а саме квартири АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди.
Рішення районного суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивача та подані ним докази про обставини страхового випадку , а саме залиття квартири внаслідок дії атмосферних опадів через ушкоджену шквальним вітром шиферну покрівлю будинку..
Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному його обсязі .
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи ( а.с.4 ) між сторонами 08 серпня 2008р. було укладено договір добровільного страхування належної позивачеві трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 й таким чином встановлено наявність правочину, який регулюється главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування «, Правилами добровільного страхування майна, затвердженими Правлінням ЗАТ «Страхова Група «ТАС «10.08.07р.( а.с. 25- 41) та Програмою добровільного комплексного страхування ризиків при іпотечному кредитуванні «ТАС-Іпотека «( а.с.47-53), яка є складовою частиною зазначеного договору.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов»язання мають виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 991 ЦК України, ст.26 Закону України «Про страхування «, п.14 Правил добровільного страхування та п.16 Програми добровільного комплексного страхування ризиків при іпотечному кредитуванні «ТАС-Іпотека «передбачено випадки відмови страховика від здійснення страхової виплати й таким є, зокрема несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку.
Пунктом 12.1.1. Правил страхування та п.12.1.4. Програми добровільного комплесного страхування визначено обов»язок страхувальника протягом трьох діб повідомити страховика про настання страхового випадку.
Як беззаперечно вбачається із наявної у справі довідки від 11.01.10р. комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконкому Самбірської міської ради ( а.с.81) затоплення квартири позивача мало місце у період з 23 по 27 липня 2008р. внаслідок пошкодження шиферної покрівлі будинку № 1 по вул.Мазепи у м.Самборі сильним шквальним вітром та затяжними проливними дощами у цей період.
Заява про цю страхову подію була подана позивачем 18.09.08р. ( а.с.91) й відповідно 22.09.08р. страховиком було проведено огляд застрахованого майна і зафіксовано наявність слідів підтоплення стелі у коридорах № 1 та № 2 , туалеті та спальній кімнаті під вікнами ( а.с.5). Таким чином, очевидним є, що позивач не довів належного виконання ним взятого на себе зобов»язання за укладеним договором страхування своєчасно протягом трьох діб повідомити страховика про настання страхового випадку.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов»язку по виплаті страхового відшкодування та відшкодуванні моральної шкоди , оскільки на дані правовідносини не поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів «, бо такі регулюються окремо Законом України «Про страхування « й відповідними Правилами страхування та укладеним сторонами договором і такі не передбачають такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди .
В цьому зв»язку, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу бо вони висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 грудня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді :