ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2011 року 14:12 № 2а-9908/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва
про визнання протиправним рішення № 0001301704/23846 від 08.06.2011 року
Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі - підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001301704/23846 від 08 червня 2011 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (надалі -податкова, відповідач).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що висновки відповідача, відображені в Акті перевірки про заниження податкових зобов'язань підприємця з податку з доходів фізичних осіб є невірними, оскільки кошти, ним отримані як зворотня безвідсоткова фінансова допомога були позивачем повернені в звітній період у повному обсязі, а тому відносити такі кошти до валового доходу є безпідставним.
Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб стало неправильне визначення позивачем об'єкту оподаткування з такого податку, що, як наслідок, призвело до порушення норм податкового законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, в результаті якої складено Акт перевірки № 1816/17/4/2962416178 від 15 квітня 2011 року, в якому міститься висновок податкового органу, зокрема, про порушення позивачем п. 19.1 «а»ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі - Закон), що призвело до заниження позивачем валових доходів за перевіряє мий період у сумі 17 472,85грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення -рішення від 08 червня 2011 року № 0001301704/238446, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб в загальній сумі 3 276,16 грн., в тому числі 2 620,93 грн. за основним платежем та 655,23 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з акту перевірки однією із підстав для висновку відповідача про заниження податкових зобов'язань із вказаного податку передувала та обставина, що підприємцем не оподатковано суму чистого валового доходу, отриманого від ПП ОСОБА_3.
Також відповідач вважає, що цивільно - правові договори, укладені між позивачем та ПП ОСОБА_3 про надання зворотньої безвідсоткової фінансової допомоги фактично не були вчинені, тому що ці договори не підписані сторонами.
Проте, суд вважає, що такий висновок податкового органу не заслуговує на увагу виходячи з наступного.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року, що зазначено в ст. 4 Закону.
Зокрема, відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Пунктом 1.2. ст. 1 Закону дохід, визначається як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Так, між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (кредитор) були укладені договори безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги від 14.12.2009р., 30.12.2009р., 18.02.2010р., 19.03.2010р. та 12.05.2010р., за якими кредитор зобов'язувався надати позичальнику зворотню безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов'язувався повернути її у визначений договорами строк.
На виконання зазначених договорів щодо повернення допомоги, позивачем були надані до суду прибуткові касові ордери ПП ОСОБА_4 від 30.12.2009р., 28.02.2010р., 29.03.2010р., 29.04.2010р., 29.06.2010р., 29.05.2010р., та 29.07.2010р., що підтверджує факт повернення коштів щодо кожної такої допомоги в той же звітній податковий період, в якому вони були отримані в повному обсязі.
Крім того, в матеріалах справи наявні звіти про дебетові та кредитні операції по банківському рахунку позивача за відповідні періоди, які суд розцінює як доказ, що підтверджує повернення коштів, переданих ОСОБА_4 за вищевказаними договорами в межах відповідного звітного періоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП ОСОБА_1 не отримував прибутку за цивільно -правовими договорами від 14.12.2009р., 30.12.2009р., 18.02.2010р., 19.03.2010р. та 12.05.2010р., укладеними з ПП ОСОБА_4 про надання безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги, оскільки кошти, які надавалися позивачу, ним же поверталися в повному обсязі в той же звітній податковий період.
Окрім зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу, що доводи відповідача про не вчинення вищезгаданих договорів не відповідають дійсності в силу того, що в матеріалах справи наявні всі копії завірених належним чином та підписаних сторонами договорів, укладених між позивачем та ПП ОСОБА_4
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення -рішення № 000131704/23846 від 08 червня 2011 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб в загальній сумі 3 276,16 грн., в тому числі 2 620,93 грн. за основним платежем та 655,23 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також, позивач на розподілі судових витратах не наполягав.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дарницкому районі м. Києва № 000131704/23846 від 08 червня 2011 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 02 вересня 2011р.