ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2011 року № 2а-5983/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "фірма САВ ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення №0003262310 від 14.04.2011
за участю :
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.06.2011)
представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 385/9/10-209 від 30.03.2011)
Товариство з обмеженою відповідальністю "фірма САВ ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0003262310 від 14.04.2011.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі акту №292/23-10/22948685 від 29.03.2011, складеного за результатом перевірки, якою було встановлено, нікчемність договорів укладених між позивачем та ПП "Анта" № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010, за якими виписано податкові накладні на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за липень, серпень та березень 2010 року. Позивач з зазначеним висновком відповідача не погоджується з огляду на те, що операції щодо купівлі-продажу товару за договорами укладеними між ПП "Анта" та позивачем фактично мали місце та первинні документи за зазначеними договорами складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Також позивач зазначає про те, що відповідач безпідставно посилається в акті перевірки на акт перевірки №108\233\30951063 від 03.02.2011, оскільки фінансово-господарські відносини між ПП «Анта»та ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфа-Дисплей»не мають ніякого відношення до фінансово - господарських відносин між ПП «Анта»та позивачем, оскільки позивач не знав і не міг знати про будь-які фінансово-господарські відносини своїх контрагентів, на дані про розшук посадових осіб ПП «Анта», оскільки зазначені посадові особи знаходяться в розшуку з 29.12.2010, а всі фінансово-господарські операції між позивачем та ПП "Анта" було здійснено в інший період, на відсутність на території України засновників контрагентів ПП «Анта», оскільки позивач не міг знати де знаходяться засновники підприємств - контрагентів ПП «Анта»та не зобов'язаний був цього знати, а також на нього не покладається обов'язок знаходити ланцюжки придбання товару підприємством-продавцем та на матеріали кримінальної справи, оскільки вони є досудовим збором інформації та доказів, і тільки суд може зробити висновок - чи є ці матеріали доказами по справі.
Водночас позивач посилається на те, що не надання ПП «Анта»до перевірки первинних документів не може бути доказом того, що поставки та купівлі товару ТОВ «фірма САВ ЛТД»не існувало та це не може бути підставою вважати такий правочин нікчемним, оскільки зі свого боку позивач не приховує первинних документів та на вимогу слідчого та податкової інспекції надало як копії так і для огляду оригінали первинних документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.06.2011.
Судові засідання 09.06.2011 та 10.08.2011 були відкладені у зв'язку з неявкою позивача.
У судових засіданнях 22.06.2011 та 29.08.2011 оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 05.09.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
У судовому засіданні 05.09.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовую наступним.
Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Анта»за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, в ході якої встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 75 237 грн., про що складено Акт перевірки №292/23-10/22948685 від 29.03.2011 та винесено податкове повідомлення-рішення №0003262310 від 14.04.2011, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 94 46,00 грн.
Перевірка проведена у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 10.02.2011, відповідно до якої в провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва знаходиться кримінальні справа № 56-2659 за фактом, в тому числі підроблення невстановленими особами документів ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна»за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України та за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна»за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, підчас досудового слідства по якій встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити та печатки ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»створили видимість проведення фінансово - господарських операцій за результатами яких, незаконно сформували податковий кредит ряду суб'єктів підприємницької діяльності в 14 регіонах України на загальну суму близько 400 млн. грн., а також те, що ПП «Анта»в свою чергу за рахунок створення видимості проведення фінансово - господарських операцій, незаконно сформувало податковий кредит ТОВ «Фірма САВ ЛТД».
В свою чергу відповідно до акту перевірки ПП «Анта»№ 108/233/30941063 від 03.02.2010 за період з 01.01.2010 по 17.11.2010, встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинну вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ПП "Анта" відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям, також було встановлено, що ПП «Анта»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
З урахуванням наведеного, відповідно до частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215 та статті 227 Цивільного кодексу України правочини між ПП "Анта" та контрагентами покупцями в тому числі ТОВ « Фірма САВ ЛТД»мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В період з 22.03.2011 по 28.03.2011 Державною податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на підставі направлення № №258/23-10 від 22.03.2011 та наказу № 406 від 22.03.2011 у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 10.02.2011 року стосовно проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Фірма "САВ ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ПП "Анта" за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фірма «САВЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ПП "Анта" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010.
Під час перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 124 617,50 грн., у тому числі по періодах: липень 2010 року на суму 42 821,36 грн., серпень 2010 року на суму 56 725,60 грн., вересень 2010 року на суму 25 070,54 грн. та завищено податок на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 49 380,29 грн.
До такого висновку відповідач дійшов виходячи з наступного.
При перевірці наданих документів було встановлено, що ТОВ "Фірма "САВ ЛТД" з ПП "Анта" уклало договори № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010 на постачання товару (найменування, кількість та вартість якого визначаються в рахунках - фактурах).
На виконання умов зазначених договорів ПП «Анта»в особі директора ОСОБА_3 виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму 747 704,98 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 724 617,50 грн., які підписані безпосередньо директором - ОСОБА_3 та скріплено печаткою підприємства ПП «Анта», а саме, видаткова накладна № ОП-0702652 від 02.07.2010 та податкова накладна № 0702652 від 02.07.2010 на суму 256 928,14 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 42 821,36 грн., видаткова накладна № ОП - 0804652 від 04.08.2010 та податкова накладна № 0804652 від 04.08.2010 на загальну суму 340 353,60 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 56 725,60 грн., видаткова накладна № ОП - 0903652 від 03.09.2010 та податкова накладна № 0903652 від 03.09.2010 на суму 150 423,24 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 25 070,54 грн.
Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним, включені до складу податкового кредиту за липень 2010 року на загальну суму - 42 821,36 грн., серпень 2010 року - 56 725,60 грн. та вересень 2010 року - 25 070,54 грн., та відповідають даним додатку №5 до декларації з податку на додану вартість та даним податкової декларації з ПДВ за липень, серпень, вересень 2010 року.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи (послуги) проводились в наступній формі: на загальну суму 296 281,74 грн. шляхом взаєморозрахунку з ПП «Анта»проведено операції продажу товару в адресу ПП «Анта»та на решту заборгованості в сумі 451 423,24 грн. виписано прості векселя, відповідно акту приймання - передачі № 4 від 27.12.2010 року: АА 210869 від 27.12.2010 строком погашення до 27.12.2013 на суму 90 000,00 грн.; АА 210870 від 27.12.2010 строком погашення до 27.12.2013 на суму 90 000,00 гри.; АА 210871 від 27.12.2010 строком погашення до 27.12.2013 на суму 90 000,00 грн.; АА 210872 від 27.12.2010 строком погашення до 27.12.2013 на суму 91 423,24 грн.; АА 210873 від 27.12.2010 строком погашення до 27.12.2013 на суму 90 000,00 грн.
Також було встановлено, що ТОВ «Фірма «САВ ЛТД»сформовано податкові зобов'язання в жовтні 2010 року в сумі ПДВ 49 380,29 грн. за рахунок контрагента ПП «Анта», що в свою чергу відображено в реєстрі виданих податкових накладних за жовтень 2010 року та відповідає даним податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі І «Податкові зобов'язання»поданих ТОВ «Фірма «САВ ЛТД».
Відповідно до акту №108/233/30941063 від 03.02.2011 позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість ПП «Анта»під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна»в період з 01.01.2010 по 17.11.2010, встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ПП "Анта" відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям, також було встановлено, що ПП «Анта»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Елфра Дисплей»- ПП «Анта»та ТОВ «Е-Восток Україна»- ПП «Анта», а також встановлено те, що операції з поставки по ланцюгам ТОВ «Елфра Дисплей»- ПП «Анта», ТОВ «Е-ВостокУкраїна»- ПП «Анта»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.
У зв'язку з тим, що ПП «Анта»перебуває на обліку в ДПІ зі станом «23»місцезнаходження не встановлено й до перевірки не надано документи стосовно подальшої реалізації продукції, придбаної У ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна», відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено можливу реалізацію зазначеної продукції на адресу контрагентів, у тому числі ТОВ «Фірма «САВ ЛТД».
Таким чином операції з продажу та купівлі товару (робіт, послуг) ПП "Анта" порушують частини першу, п'яту статті 203, частини першу, другу статті 215 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинну вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, а саме, ПП "Анта" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому договори укладені між ТОВ «Фірма «САВ ЛТД»та ПП "Анта" не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.
З урахуванням наведеного податкові накладні, що складені ПП «Анта»не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ "Фірма "САВ"ЛТД" суми ПДВ у розмірі 124 617,50 гривень в бухгалтерському та податковому обліку та суми 49 380,29 грн. до складу податкового зобов'язання в бухгалтерському та податковому обліку.
За результатами перевірки складено акт №292/23-10/22948685 від 29.03.2011 на підставі якого Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення - рішення, яким ТОВ "Фірма "САВ"ЛТД" збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 94 046,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 75 237,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18 809,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "фірма САВ ЛТД" не погоджуючись з прийнятим податкові повідомлення - рішенням та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ПП "Анта" реальний товарний характер. Також, для вирішення спору, було перевірено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність господарських зобов'язань, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП "Анта" було укладено договори № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010, предметом яких є поставка товару, найменування, кількість та вартість якого буде визначатись в рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною договору та документами на товар, які продавець повинен передати покупцю після відвантаження товару є видаткова накладна, податкова накладна та сертифікат якості.
Позивачем на підтвердження реальності та фактичного виконання зазначених договорів надано видаткові накладні та податкові накладні виписані ПП "Анта" на ім'я позивача, водночас у видаткових накладних не вказано, що їх виписано відповідно до договорів № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010, а міститься лише посилання на рахунки - фактури, які позивачем суду надані не були, а в наданих позивачем суду рахунках - фактурах № ОП - 0902652 від 02.09.2010, № ОП - 0702652 від 02.07.2010 та № ОП-0802352 від 02.08.2010 не міститься жодних відомостей, щодо того на підставі яких договорів вони були виписані, з огляду на що в суду відсутня можливість встановити, що надані позивачем документи були виписані саме на виконання договорів № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010, а отже зазначені документи не можуть бути належним доказом реальності та фактично виконання договорів укладених між позивачем та ПП "Анта".
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до умов договорів № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010 рахунки - фактури, в яких визначається найменування, кількість та вартість товару є його невід'ємною частиною та за умовами зазначених договорів продавець повинен передати покупцю після відвантаження товару видаткові накладні, податкові накладні та сертифікати якості, однак позивачем зазначені документи суду надані не були, а також те, що відповідачем не надано доказів проведення оплати по зазначених договорах, суд дійшов висновку про те, що факт виконання договорів укладених між позивачем та ПП "Анта" є недоведеним.
Зважаючи на недоведеність факту виконання договорів № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010 укладених між позивачем та ПП "Анта" судом не приймаються до уваги посилання позивача на подальше використання продукції отриманої за такими договорами та документи надані на підтвердження цього, оскільки в суду немає доказів, що в господарській діяльності позивача була використана саме продукція отримана за договорами укладеними з ПП "Анта".
Таким чином, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва правомірно визнано договори між позивачем та ПП "Анта" № 25-06 від 25.06.2010 та № 30-06 від 12.10.2010 нікчемними.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З огляду на викладене відповідач правомірно дійшов висновку про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та виніс податкове повідомлення - рішення №0003262310 від 14.04.2011 в , якому визначив позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 94 046,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 75 237,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18 809,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма САВ ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0003262310 від 14.04.2011 - залишити без задоволення.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 12.09.2011