Справа № 22-ц-612/11 Головуючий у 1 інстанції: Гірник
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
05 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі : головуючого судді -Бермес І.В.
суддів -Шандра М.М., Гончарук Л.Я.
при секретарі -Балюк О.С.
з участю -ОСОБА_2, представника адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Праскович М.І. в інтересах ВАТ КБ «Надра» на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 09 квітня 2010р.
у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»про повернення банківського вкладу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
встановила :
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суму невиплаченого банківського вкладу по Договору № 637095 строкового банківського вкладу ( депозиту) «Мій вибір»від 01 жовтня 2008р. в розмірі 7 123, 02 ЄВРО, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 204, 54 ЄВРО та 1500 грн. моральної шкоди.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від09 квітня 2010р.позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в користь ОСОБА_2 за Договором № 637095 строкового банківського вкладу ( депозиту) «Мій вибір»від 01 жовтня 2008р. суму невиплаченого банківського вкладу в розмірі 7 123,02 ЄВРО, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 204,54 ЄВРО, 3000 грн. за надання правової допомоги та 316 грн. судових витрат в решті відмовлено.
Представник ВАТ КБ «Надра» Праскович М.І. подав апеляційну скаргу на рішення суду просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 3000 грн. за надання правової допомоги, та судових витрат. Мотивуючи тим, що відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються неустойка ( штраф, пеня) за неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами. При визначені розміру витрат на правову допомогу не враховано граничний розмір компенсації встановлений Постановою КМУ від 27 квітня 2006р № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ.
Заслухавши доповідь судді , заперечення апеляційної скарги позивача та його представника , перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) Мій вибір № 1339925 від 01 жовтня 2008р. строком на 3 місяці.
Позивачем належно виконано умови договору внесено кошти на депозитний рахунок в розмірі 8000 ЄВРО.
На вимогу ОСОБА_1 від 04.02.2009р. про повернення банківського вкладу позивачу було повернуто 1179, 64 ЄВРО., залишок неповернутих коштів складає - 7 123, 02 ЄВРО.
Відповідно до ст..84 ЦПК витрати , пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно з ч.1 ст.56 ЦПК правову допомогу може надавати особа . яка ,є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
З укладеного договору про надання правової допомоги від 15.06.2000р. вбачається , що він підписаний адвокатом ОСОБА_3( свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 а.с 26). який зобов'язується надавати правові послуги щодо консультації, складання та подання позовної заяви, скарги, клопотань, запитів, брати участь в судових засіданнях всіх інстанцій та користуватися всіма правами особи яка бере участь у справі, захищати інтереси ОСОБА_2 як позивача у судах всіх інстанцій. (а.с 25).
Постановою КМ від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ і зазначено, що граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Як встановлено колегією суддів Таратула Р.С. брав участь у двох судових засіданнях 24.02.2010р. та 09.04.2010р. подавав клопотання в суд (а.с 24) Враховуючи, що мінімальна заробітна плата в лютому 2010р. становила 869 грн, в квітні 884 грн. , відповідно за участь в судових засіданнях - компенсація складає 701грн. 20 коп. Витрати за надання консультацій, підготовку позову згідно представленого суду розрахунку становлять 3000 грн.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним договором строкового банківського вкладу( депозиту) позивач має право на стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Судом установлено, що 01 жовтня 2008 року сторони уклали договір банківського вкладу з процентною ставкою 11,3 % річних до 01.01.2009р. (а.с. 7).
За змістом ст. 1061 ЦК України проценти на суму вкладу є платою за користування одержаними банком за договором вкладом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язується сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Судом також установлено договір банківського вкладу закінчився 01.01.2009р. , і позивач 04.02.2009р. звернувся в банк з заявою про повернення коштів, однак банк не повернув порушивши грошове зобов'язання. Доводи апеляційної скарги про те , що з введенням мораторію вимоги не були виконані не знайшли свого підтвердження оскільки позивач звернувся з банк до введення мораторію, мораторій на задоволення вимог кредиторів діяв з 10.02.2009р. по 10.02.2010р. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти річних є видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд першої інстанції підставно задовольнив позов . Доводи апеляційної скарги є безпідставними, суд дав належну оцінку всім доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування рішення відсутні, рішення суду слід залишити без змін , апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303 ,304, п.1 ч.1 ст.307 , 308,313,314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу представника Праскович М.І. в інтересах ВАТ КБ «Надра» відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 09 квітня 2010р залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :