Справа № 22-ц-1133/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
24 березня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.
суддів : Бакуса В.Я., Федоришина А.В.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи головного управління охорони здоров'я Львівської державної адміністрації про встановлення права на зміну інвалідності, відшкодування моральної шкоди,-
оскаржуваним рішенням відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову про встановлення права на зміну інвалідності, відшкодування моральної шкоди.
Рішення Оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Посилається на неправильне встановлення судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд ухвалив рішення без урахування наданих ним доказів, зокрема про його захворювання під час воєнних дій, протоколу засідання ВЛК Західного регіону №277 від 17.12.2009 року тощо.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання скарги, представників відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про її безпідставність, а відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 12.12.1958 року лікарсько-трудовою експертною комісією ОСОБА_2 був визнаний інвалідом другої групи, пов'язаної з проходженням військової служби по діагнозу «ревматизм, поліартит, ревмокардит, міопічний астигматизм правого ока. 12.12.1959 року позивач був визнаний інвалідом третьої групи, а 14-15.04.2004 року -інвалідом другої групи «захворювання, отримане в період проходження військової служби»безтерміново по діагнозу «ревматизм неактивна фаза, мітрально-аортальна вада серця, недостатність мітрального клапану, стеноз горла аорти, ІКС, стабільна стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз.
Крім цього встановлено, що військово-лікарською комісією Західного регіону 17.12.2009 року встановлено причинний зв'язок отриманого ОСОБА_2 вогнепального відламкового поранення лівої китиці та його наслідки з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є вірним і відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Так, вирішуючи спір суд вірно виходив із того, що згідно критеріїв встановлення груп інвалідності, анатомічних дефектів і прирівняних до них станів, які наведені у Інструкції про встановлення груп інвалідності (затвердженої наказом міністерства охорони здоров'я України №183 від 22.04.2004 року) та Інструкції про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті (затвердженої наказом міністерства охорони здоров'я України №16-01/220 від 20.11.1992 року від 22.04.2004 року) наслідки вогнепального поранення ОСОБА_2 у 1956 році у вигляді «зміцнілого шкірного рубця на тильній поверхні лівої китиці»не дають підстав для встановлення інвалідності.
З огляду на це відсутні медико-правові підстави для зміни причини інвалідності з інваліда армії другої групи на інваліда війни.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, не спростовують правильність висновків суду і тому колегія суддів вважає рішення законним, яке слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: