Справа № 22-ц-1173/11 Головуючий у 1 інстанції: Маліновська-Микич О.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
03 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Шашкіної С.А., Федоришина А.В.
при секретарі: Глинському О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2010 року, -
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект", ОСОБА_1, третя особа -приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання недійсним додаткової угоди №04 до договору застави від 11.07.2003 року.
Визнано недійсною Додаткову угоду №04 від 19.03.2005 року до договору застави від 11 липня 2003 року, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за №511, укладену між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ОСОБА_1.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Покликається на те, що справу було заслухано у відсутності ОСОБА_1, ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та приватного нотаріуса ОСОБА_3, судом не було з'ясовано причини їх неявки. Також стверджує, що в додатковій угоді №04 до договору застави від 11 липня 2003 року зазначено, що у відповідності до вимог ст. ст. 544, ч. 2 ст. 556 ЦК України, внаслідок виконання заставодержателем в повному обсязі зобов'язань, забезпечених порукою згідно Договору поруки від 05 жовтня 2004 року, укладеного між ТзОВ Континіум -Укр -Ресурс" (кредитор), заставодавцем (боржник) та заставодежателем (поручитель), згідно якого заставодержатель, як поручитель зобов'язувався солідарно відповідати по регресних вимогах ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" до Заставодавця, які в свою чергу були набуті ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" внаслідок виконання останнім, як поручителем згідно Договору поруки від 15.01.2004 року, укладеного між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Заставодержателем та ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" зобов'язань перед банком за кредитним договором від 11 липня 2003 року в повному обсязі (в сумі 4211 291,23 грн.), Затаводержатель набув прав на зворотню вимогу до Заставодавця на зазначену суму та прав Заставодержателя по договору застави, яким було забезпечено зобов'язання, забезпечене порукою згідно Договору поруки від 15 січня 2004 року та згідно Договору поруки від 05 жовтня 2004 року.
Порядок погашення зазначеної зворотньої вимоги Заставодержателя до Заставодавця врегульовано Договором "Про порядок погашення регресних вимог" укладеним 31 грудня 2004 року між Заставодавцем (ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект") та Заставодержателем (ОСОБА_1). Дані обставини не були враховані судом при ухваленні рішення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання апеляційної скарги, заперечення вимог останньої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 13 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.
У відповідності до п. 96 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року, договори про заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчується нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 липня 2003 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" було укладено договір застави №1275 в забезпечення кредитних договорів: №15/03 від 11 липня 2003 року та №08/03 від 09 червня 2003 року, у відповідності до якого ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" надало ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в заставу нерухоме майно і не завершене будівництво фабрики латексних виробів за адресою: АДРЕСА_1.
На зборах учасників ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект", які відбулися 12 березня 2003 року було прийнято рішення про звернення до ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про надання кредиту в сумі 1 590 000 доларів США. В забезпечення кредиту надати банку в заставу незавершене будівництво фабрики та технологічне обладнання, яке належить фабриці.
15 січня 2004 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" було укладено договір поруки, за умовами якого ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" взяло на себе зобов'язання відповідати перед ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" по зобов'язаннях ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" згідно умов кредитного договору від 11.07.2003 року.
28 квітня 2004 року ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" виконано зобов'язання ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" по кредитній угоді від 11 липня 2003 року, сплативши ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" -4 211 291, 23 грн.
05 травня 2004 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" укладено кредитну угоду, згідно якої ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" отримало кредит в сумі 1 590 000 доларів США.
06 травня 2004 року на виконання кредитного договору від 05 травня 2004 року між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" було укладено договір іпотеки за яким підприємство передало банку в іпотеку незавершене будівництвом фабрики латексних виробів, що в АДРЕСА_1. Цьому договору передувало вилучення з Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження, що був зроблений відповідно до договору застави, від 11 липня 2003 року.
В подальшому. 05 жовтня 2004 року було укладено договір поруки між ТзОВ "Континіум - Укр -Ресурс", ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ОСОБА_1, у відповідності до якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" по зобов'язаннях ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" по погашенню регресних вимог (в сумі 4 211 291 грн. 33 коп.)
31 грудня 2004 року між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ОСОБА_1 укладено договір про погашення регресних вимог, згідно якого останній виконав зобов'язання ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та сплатив ТзОВ "Континіум -Укр -Ресурс" 4 211 291, 33 грн., а ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" зобов'язувалися погасити цю заборгованість ОСОБА_1 до 18 лютого 2005 року.
19 березня 2005 року між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №4 до Договору застави від 11 липня 2003 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 набув прав заставодержателя по договору Застави №1275 від 11 липня 2003 року.
Задовільняючи позовні вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди №04 від 19 березня 2005 року до договору застави від 11 липня 2003 року укладену між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що така укладена в порушення вимог ст. 13 Закону України "Про Іпотеку", ст. 55 Закону України "Про нотаріат", п. 96 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року, ст. ст. 556, 651 ЦК України. Дана Додаткова Угода є фактично новим договором іпотеки, на підставі якої було внесено заборону на нерухоме майно до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. При цьому не було враховано тієї обставини, що нерухоме майно: незавершене будівництво фабрики латексних виробів в АДРЕСА_1, уже знаходилось в іпотеці, згідно договору іпотеки від 06 травня 2004 року, який укладений на підставі рішення зборів учасників ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект", між даним товариством та ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", як зобов'язання по кредитній угоді від 05 травня 2004 року, на підставі якої товариство отримало банківський кредит на суму 1 590 000 доларів США. І згоди у попереднього іпотекодержателя -ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ніхто не отримав на укладення нового іпотечного договору, хоча в цей час існувала заборона на відчуження спірного майна.
ОСОБА_1 є учасником ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект". Він приймав участь в зборах коли приймалося рішення про отримання кредиту і забезпечення його іпотечним договором, а тому йому достовірно було відомо, що на час укладення спірної додаткової угоди існував договір іпотеки від 06 травня 2004 року.
Оскільки Додаткова угода №4 від 19 березня 2005 року до договору застави від 11 липня 2003 року укладена з порушенням вимог закону, то така підлягає визнанню недійсною на підставі ст. ст. 203 ч. 1, 215 ч. 1 ЦПК України.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: