Справа № 22-ц-1016/11 Головуючий у 1 інстанції: Гінда О.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
10 березня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі: Барабаш О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Державного житлово -комунального підприємства Державного концерну "ЛОРТА", Державного концерну "ЛОРТА" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року та на окрему ухвалу цього ж суду від 07 жовтня 2010 року, -
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Державного житлово -комунального підприємства Державного концерну "Лорта", Державного концерну "Лорта", профспілкового комітету Державного концерну "Лорта", треті особи -ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним ордеру, виселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Визнано недійсним ордер №10 від 11.02.2004 року, виданий ДЖКП ДК "ЛОРТА" на ім'я ОСОБА_3 на кімнату житловою площею 18 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1.
Виселено ОСОБА_3 з неповнолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з кімнати житловою площею 18 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні житловою площею 18 кв.м. у квартирі №АДРЕСА_1.
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Державного житлово -комунального підприємства Державного концерну "Лорта", Державного концерну "Лорта", профспілкового комітету Державного концерну "Лорта", третя особа - орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним ордеру, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Копію окремої ухвали направлено прокуророві Франківського району м. Львова для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, а також адміністрації та профкому ДК "ЛОРТА" для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
В апеляційних скаргах Державне житлово -комунального підприємство Державного концерну "ЛОРТА", Державний концерн "ЛОРТА" просять рішення суду першої інстанції та окрему ухвалу - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3
Апелянти вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. При цьому покликаються на те, що адміністрація та профспілковий комітет Державного концерну "Лорта" визнали ордер №10 від 11 лютого 2004 року, виданий на ім'я ОСОБА_3 і підтвердили її право на проживання в спірній кімнаті. Крім того ОСОБА_3 протягом тривалого періоду часу працює в їхньому підприємстві, натомість ОСОБА_2 звільнилась з роботи за власним бажанням. А на час видачі ордеру ОСОБА_2 на спірну кімнату, така не була вільною. Дані обставини не були враховані судом при ухваленні рішення та окремої ухвали.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення.
У відповідності до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Згідно ч. 1 ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2, яка працювала в ДК "Лорта" з 26 листопада 1987 року, у встановленому законом порядку в 1999 році було виділено кімнату АДРЕСА_1. В подальшому, в порядку покращення житлових умов спільним рішенням адміністрації та профкому за №55 від 14.03.2000 року ОСОБА_2 у складі сім'ї з трьох чоловік було виділено додатково кімнату в цьому гуртожитку. На підставі даного рішення був виданий ордер на право зайняття двох житлових кімнат житловою площею 28, 5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1.
11 лютого 2004 року ДЖКП ДК "Лорта" видало на ім'я ОСОБА_3 ордер за №10 на право зайняття в складі двох чоловік житлової кімнати пл. 18 кв.м. в кв. АДРЕСА_1.
Задовільняючи первинний позов ОСОБА_2, та визнаючи недійсним ордер №10 від 11 лютого 2004 року виданий ОСОБА_3 суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. ст. 59, 128, 129 ЖК України, взявши до уваги ту обставину, що даний ордер виданий некомпетентним органом в порушення встановленого законом порядку на кімнату гуртожитку, яка до цього була уже виділена іншій особі.
Оскільки ж ОСОБА_3 разом з неповнолітнім сином спірну кімнату займала без відповідної правової підстави, то такі підлягають виселенню з даної кімнати.
Що ж стосується ордеру №676 виданого на ім'я ОСОБА_2, який оспорила ОСОБА_3, то такий виданий з дотриманням вимог закону на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ДК "Лорта" і на час його видачі в 2000 році жодні права ОСОБА_3 ним не були порушені. Власник житла даного ордеру не оспорював.
Тому суд на законних підставах відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
Безпідставними є покликання апелянта на те, що адміністрація та профком ДК "Лорта" визнали право ОСОБА_3 на спірну кімнату і така має право нею користуватися, оскільки судом достовірно встановлено, що на час видачі ордеру на ім'я ОСОБА_3, право на користування даною кімнатою мала ОСОБА_2, яка не була визнана такою, що втратила право на користування кімнатою у встановленому законом порядку.
ОСОБА_2 пропрацювала в ДК "Лорта" більше 10 років з 26 листопада 1987 року по 11 березня 2002 року, і не має правового значення її звільнення з роботи за власним бажанням на факт користування спірним житлом.
Оскільки на час видачі ордеру ОСОБА_2 у гуртожитку по АДРЕСА_1 проходило переселення мешканців, то за згодою ОСОБА_2 сім'я ОСОБА_7 тимчасово проживала в спірній кімнаті, на час ремонту виділеного їм житла. А отже не заслуговує на увагу покликання апелянтів про те, що ними ж видано ордер на кімнату, яка не була вільною.
При розгляді справи судом встановлено, що через неправомірність дій ДЖКП ДК "Лорта" ОСОБА_3 разом з неповнолітнім сином позбавлена права на житло, а відтак суд правильно відреагував на дане порушення окремою ухвалою.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення таких.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги Державного житлово -комунального підприємства Державного концерну "ЛОРТА", Державного концерну "ЛОРТА" -відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року та на окрему ухвалу цього ж суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: