ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2011 року 13:07 № 2а-6382/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці
про визнання протиправними наказів, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці (далі по тексту - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази УМВС України на ПЗЗ України від 07 квітня 2011 року № 91 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці» та від 08 квітня 2011 року № 93 о/с «По особовому складу» в частині відповідно-притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1;
- поновити лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ з 09 квітня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6382/11/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 27 травня 2011 року, яке відкладалось на 03 червня 2011 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 червня 2011 року.
У судовому засіданні 23 червня 2011 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якими позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати накази УМВС України на ПЗЗ України від 07 квітня 2011 року № 91 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці» та від 08 квітня 2011 року № 93 о/с «По особовому складу» в частині відповідно-притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1;
- поновити лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ, з 09 квітня 2011 року;
- зобов'язати УМВС України на ПЗЗ виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні 08 липня 2011 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до 02 вересня 2011 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі та перебуванням представника позивача у відпустці.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці з 29 червня 2011 року по 09 серпня 2011 року (копія наказу про надання чергової відпустки додана до клопотання та міститься в матеріалах справи).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2011 року зупинено провадження в адміністративній справі № 2а-6382/11/2670 та призначено справу до розгляду у судовому засідання на 05 вересня 2011 року.
У судовому засіданні 05 серпня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням змінених, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що на думку позивача оскаржувані накази винесені з порушенням вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Закону України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, зазначив, що порушень процедури звільнення з боку Управління МВС України на Південно-Західній залізниці допущено не було, а тому накази від 07 квітня 2011 року № 91 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці»та від 08 квітня 2011 року № 93 о/с «По особовому складу»в частині відповідно-притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 у грудні 2009 року зарахований на службу в органи внутрішніх справ України, на посаду оперуповноваженого по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці призначений з вересня 2010 року.
Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 93 о/с від 08 квітня 2011 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-111734), оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дарниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, звільнено у запас з 8 квітня 2011 року.
Як зазначено, у наказі Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 93 о/с від 08 квітня 2011 року підставою для звільнення ОСОБА_1 у запас є наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 91 о/с від 07 квітня 2011 року.
В матеріалах справи міститься копія наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 91 о/с від 07 квітня 2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці», відповідно до якого на підставі висновку службового розслідування 07 квітня 2011 року за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у грубому порушені службової дисципліни, нехтуванні інтересами служби, порушенні вимог статті 1 статті 7 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України»затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, підпунктів 3, 7, 10 Етичного Кодексу працівника органів внутрішніх справ України», схваленого колегією МВС України 05.10.2000 № 7км/8, що у подальшому призвело до порушення кримінальної справи відносно працівників міліції оперуповноваженого сектору БНОН ЛВ на станції Дарниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 п.п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
На думку позивача вищевказані накази є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем при звільненні ОСОБА_1 були допущені наступні правопорушення:
- дата дисциплінарного проступку ОСОБА_1 - 30 листопада 2010 року, того ж дня начальник Управління МВС України на Південно-Західній залізниці мав дізнатися про дисциплінарний проступок, але стягнення накладено на позивача лише 07 квітня 2011 року, тобто з порушенням місячного строку, встановленого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»;
- підставою для видання наказу про звільнення є порушення кримінальної справи, а не скоєння дисциплінарного проступку, що є порушенням Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки порушення кримінальної справи не є законною підставою для звільнення.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін та встановивши обставини справи, з такою думкою позивача Окружний адміністративний суд міста Києва не може погодитись з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 листопада 2010 року Київською транспортною прокуратурою направлено лист № 23/10 від 03 листопада 2010 року, який адресований начальнику 32-го ВВБ на Південно-Західній залізниці щодо проведення ґрунтовної перевірки у строк до 15 листопада 2010 року стосовно неправомірних дій працівників ЛВ на станції Дарниця, про наслідки якої слід повідомити прокуратуру з наданням матеріалів перевірки та висновку у встановлений строк.
Відповідно до змісту рапортів 03 грудня 2010 року та 09 грудня 2010 року старшого оперуповноваженого в ОВС ВВБ на ПЗЗ СВБ ГУБОЗ МВС України підполковника міліції Бардадим Р.В., просить дозволити продовжити строк проведення службового розслідування до 45 днів, на підставі пункту 5.5 наказу МВС України № 1177 від 10.10.2004 року та об'єднати матеріали службових розслідувань в одне провадження зі складанням загального висновку.
Згідно резолюцій начальника на зазначених рапортах, строк проведення службового розслідування продовжено до 45 днів та надано дозвіл на об'єднання службових розслідувань із складанням загального висновку.
Висновок службового розслідування щодо неправомірних дій вчинених працівниками ЛВ на СТ Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці відносно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким підозрюваний факт підтверджено, направлено до Київської транспортної прокуратури для прийняття рішення згідно чинного законодавства.
В матеріалах справи містяться також копії висновків службових розслідувань за фактом неправомірних дій з боку окремих працівників ЛВ на станції Дарниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 28 січня 2011 року, від 23 березня 2011 року, в яких встановлювались обставини та наслідки неправомірних дій працівників ЛВ на станції Дарниця (у тому числі ОСОБА_1) та лист Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ ВВБ на Південно-Західній залізниці № 18/32-92 від 02 лютого 2011 року про надання інформації щодо вчинення неправомірних дій відносно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх затримань в різний час в жовтні - грудні 2010 року.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи № 20-2734 відносно окремих працівників ЛВ на станції Дарниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, призначеного начальником Управління МВС України на ПЗЗ 06.04.2011 р. (резолюція на спецповідомленні про порушення кримінальної справи за фактом неправомірних дій працівників лінійного відділення на станції Дарниця), заступником начальника відділу кадрового забезпечення - начальник інспекції з особового складу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці каптаном міліції Акішевим О.О. спільно із старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ на ПЗЗ СВБ ГУБОЗ МВС України підполковником міліції Бардадимом Р.В. 07 квітня 2011 року, проведено службове розслідування з приводу порушення Київською транспортною прокуратурою кримінальної справи № 20-2734 та за результатами перевірки встановлено наступне.
08 листопада 2010 року до ВВВ на ПЗЗ СВБ ГУБОЗ МВС України надійшла скарга щодо неправомірного затримання та утримання в приміщенні ЛВ на станції Дарниця оперуповноваженими кримінальної міліції лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділення на станції Дарниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, якими були затримані у жовтні 2010 року ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).
У ході проведення службового розслідування встановлено, що у листопаді 2010 року старший лейтенант міліції ОСОБА_9 лейтенанти міліції ОСОБА_10 і ОСОБА_1 незаконно утримували у приміщенні Управління ЛВ на станції Дарниця ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які 30 листопада 2010 року по вул. Берковецька 6, у місті Києві були затримані вказаними вище працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого статті 309 КК України.
За результатами проведеного службового розслідування працівниками ВВБ на ПЗЗ було підготовлено висновок службового розслідування та направлено до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_1
Однак, за фактами викладеними у висновку ВВБ на ПЗЗ працівниками інспекції з особового складу ВКЗ УМВС України на ПЗЗ у січні 2011 року було Проведено службове розслідування у ході якого встановлено, що у жовтні 2010 року по вул. Глушкова, 12, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9, лейтенантами міліції ОСОБА_10 і ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України був затриманий ОСОБА_4
Під час проведення поверхневого огляду у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби.
Службовим розслідуванням від 28.01.2011р. встановлено, що у той же день ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 разом із слідчим відділення ЛВ на станції Дарниця старшим лейтенантом міліції ОСОБА_12 виїхали за місцем мешкання ОСОБА_4 та його співмешканки ОСОБА_3 де із дозволу останньої у присутності понятих ОСОБА_12 провів огляд шафи під час якого було виявлено та вилучено наркотичну речовину опій ацетильований.
10 жовтня 2010 року матеріали по даному факту були зареєстровані у ЖРЗПЗ ЛВ на станції Дарниця Управління за № 597.
Після цього, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 доставили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до свого службового кабінету № 35 розташованого на 3-му поверсі лінійного відділу на станції Дарниця Управління де згідно пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протривали їх близько з діб (копії пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мстяться в матеріалах справи).
У ході досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та Дарницьким районним судом міста Києва їм було обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.
Теперішній час вказана кримінальна справа знаходиться на розгляді Дарницького районного суду міста Києва. Рішення на даний час не прийнято.
Під час проведення службового розслідування стосовно незаконного позбавлення волі ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було встановлено, що 08.12.2010 до ВВБ на ПЗЗ надійшла оперативна інформація про те, що співробітники СБНОН ЛВ на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1, 30.11.2010, за адресою: м. Київ вул. Берковецька, 6, затримали ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час проведення поверхневого огляду у вказаних громадян був виявлений та вилучений наркотичний засіб опій ацетильований, який згідно висновку експерта містив у собі наркотичний засіб героїн.
У подальшому ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 доставили ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до приміщення ЛВ на станції Дарниця, без оформлення відповідних документів, тримали їх у своєму службовому кабінеті № 35 на 3-ому поверсі зазначеного лінійного підрозділу.
03 грудня 2010 року в результаті невдалої спроби втечі з кабінету на третьому поверсі лінійного відділення на станції Дарниця ОСОБА_7 впав з висоти третього поверху, доставлений до Київської міської лікарні швидкої допомоги з діагнозом забій головного мозку та численні переломи кісток голови, в тому числі і основи черепу.
Опитані в ході проведення попередніх службових розслідувань працівники міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 пояснили, що будь-яких заходів фізичного та психологічного впливу відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони не застосовували, також категорично заперечили факти незаконного утримання вказаних громадян на протязі 3-х діб у своєму службовому кабінеті та падіння ОСОБА_7 із вікна службового кабінету.
У подальшому слідчим відділом лінійного відділення на станції Дарниця відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 порушені кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Київською транспортною прокуратурою 04 квітня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень службовими особами лінійного відділення на станції Дарниця Управління МВС України на ПЗЗ за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України.
Відповідно до Розписки, яка міститься в матеріалах справи, позивачем 08 квітня 2011 року отримано трудову книжку НОМЕР_1, витяг з наказу про звільнення з ОВС від 08 квітня 2011 року № 93 о/с та обхідний листок.
Як вже зазначалось вище, на підставі висновку службового розслідування від 07 квітня 2011 року прийнято наказ УМВС України на ПЗЗ України від 07 квітня 2011 року № 91 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці», на підставі якого наказом від 08 квітня 2011 року № 93 о/с «По особовому складу»звільнено з органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1.
На думку позивача Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці допущені порушення процедури проведення службового розслідування.
З приводу зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Закону України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»від 22 лютого 2006 року № 3460-IV та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565 XII (далі по тексту - Закон № 565 XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України .
Відповідно до статті 25 цього Закону працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі по тексту -Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.
Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.
Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Статтею 14 цього ж статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особі рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як встановлено судом, під час розгляду справи, приводом для прийняття рішення про звільнення позивача був висновок службового розслідування від 07 квітня 2011 року, який затверджений начальником УМВС України на Південно-Західній залізниці полковником міліції ОСОБА_14
Судом встановлено, що службове розслідування проведено заступником начальника відділу кадрового забезпечення -начальником інспекції з особового складу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці каптаном міліції Акішевим О.О. спільно із старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ на ПЗЗ СВБ ГУБОЗ МВС України підполковником міліції Бардадимом Р.В., тобто уповноваженою на те особою, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту; з висновку службового розслідування від 07 квітня 2010 року вбачається, що пояснення позивачем були надані, що підтверджено представником відповідача та не спростовано представником позивача.
Таким чином, відповідачем дотримано вимоги щодо проведення службового розслідування та складання висновку.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Під час розгляду справи встановлено, що дисциплінарне правопорушення скоєно 30 листопада 2010 року, службові розслідування проводились 23 грудня 2010 року, 28 січня 2011 року, 21 березня 2011 року та 07 квітня 2011 року( висновки з усіх службових розслідувань містяться в матеріалах справи), наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 91 о/с виданий 07 квітня 2011 року, а звільнено позивача з посади у запас наказом № 93 о/с від 08 квітня 2011 року, тобто посилання представника позивача щодо порушення строків накладання дисциплінарних стягнень є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.
Суд звертає увагу на те, що позивача звільнено з посади оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дарниця Управління МВС України на Південно - Західній залізниці, з 8 квітня 2011 року за пунктом 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнити з органів внутрішніх справ, яке передбачає звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Посилання представника позивача на підставу звільнення порушення кримінальної справи не береться судом до уваги, оскільки є безпідставним адже позивача звільнено за порушення дисципліни.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до Дисциплінарного статуту Дисциплінарний проступок - не виконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно з чинним законодавством України, дисциплінарна відповідальність - це винне порушення трудової дисципліни і службових обов'язків. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності.
Службова дисципліна рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачає суворе підпорядкування працівників порядку та правилам, встановлених законами, спеціальними статутами і наказами МВС України та ґрунтується на усвідомленні кожним з них свого службового обов'язку і особистої відповідальності за справу боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку.
Службова дисципліна, забезпечує законність, чіткість, злагодженість єдність дій працівників органів внутрішніх справ відповідно до Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382 зобов'язує: завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватись її Конституції та чинного законодавства, бути чесним і сумлінним працівником, зберігати державну та службову таємницю; з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти авторитету органів внутрішніх справ, рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Згідно з "Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України", схваленого колегією МВС України 05.10.2000 р. №7КМ/8 працівник органів внутрішніх справ України зобов'язаний керуватися у службовій діяльності і повсякденному житті та поведінці системою етичних норм, зокрема: в своїй роботі неухильно керуватись законодавством України. Виконувати норми Дисциплінарного статуту (пункт 3); у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, зокрема мовної (пункт 7); стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою і народом України захищати законні права і інтереси громадян. Всіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення (пункт 10).
Представником відповідача у судовому засіданні 05 вересня 2011 року зазначено, що в ході службового розслідування було доведено неодноразові грубі порушення службової дисципліни та надано копію постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 365 КК України.
Щодо вимоги позивача, стосовно стягнення коштів за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що вона може бути задоволена лише при поновленні на посаді та скасуванні оскаржаваних наказів та скасуванні оскаржуваних наказів.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі доведено правомірність оскаржуваного наказу та виконано покладений на нього обов'язок доказування в адміністративному процесі.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає оскаржувані позивачем накази обґрунтованими та правомірним, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.