ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 серпня 2011 року 09:20 № 2а-10299/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрація Президента України Генеральна прокуратура України
про визнання бездіяльності протиправною
ОСОБА_1 (надалі -Позивач) звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності Адміністрації Президента України (надалі -Відповідач 1) та Генеральної прокуратури України (надалі -Відповідач 2) протиправною з питання цивільного захисту порушених прав позивача та стягнення моральної шкоди солідарно з відповідачів в розмірі 100 000,00 грн.
Також позивач просив слухати справу у його відсутності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, звертаючись із заявами до відповідачів про допомогу в захисті порушених цивільних прав, такого захисту не отримав, що проявилося в бездіяльності останніх та є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Представник Генеральної прокуратури України в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.
Такої ж думки дотримується Адміністрація Президента України, яка викладена в письмових запереченнях проти позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, враховуючи заперечення відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
У колективному зверненні від 10 грудня 2010 року, яке було адресоване Адміністрації Президента України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що вони є потерпілими від шахрайських дій СК «Фортеця»та просили посприяти в поновленні їхніх прав шляхом зобов'язання Генерального прокурора захистити їхні інтереси в Печерському районному суді м. Києва.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру»прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
З огляду на викладене та відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2010 року було надіслано для розгляду за належністю до Генеральної прокуратури України із супровідним листом № 22/167140-11 з проханням повідомити заявників про результати розгляду.
Також позивач звертався до Адміністрації Президента України 24 грудня 2010 року та зазначав, що суди та органи виконавчої служби, до яких вони зверталися з метою повернення грошових коштів, на виконання вимог рішення Світловодського місьрайонного суду Кіровоградської області про стягнення з КС «Фортеця»заборгованої суми, не відновили їхні права, а тому просили Главу держави здійснити захист їхніх прав та свобод у суді на підставі ст. 17 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 17 Цивільного кодексу України Президент України здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах повноважень, визначених Конституцією України.
Так, як надання юридичної допомоги громадянам у суді не відноситься до повноважень Глави держави, визначених в Основному Законі, суд вважає, що Адміністрація Президента України правомірно повернула ОСОБА_1 його звернення з відповідними роз'ясненнми.
Також, 24 грудня 2010 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2010 року щодо порушення його майнових прав та невиконання рішення Світловодського місьрайонного суду Кіровоградської області про стягнення з КС «Фортеця»заборгованої суми та з інших питань.
Зазначене звернення листом № 19-р від 29 грудня 2010 року було направлено за належністю до прокуратури Кіровоградської області, якій доручено уточнити вимоги та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки із змісту звернення не було чітко зрозуміло, по якій справі ОСОБА_1 просить допомогти. Про прийняте Генеральною прокуратурою України рішення позивача було проінформовано цим же листом.
Суд вважає, що вказані дії Генеральної прокуратури України відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про прокуратуру»органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Статтею 16 даного Закону встановлено, що прокуратуру області очолює прокурор області, який спрямовує роботу цієї прокуратури і здійснює контроль за її діяльністю.
Згідно з п. 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 53 від 30 вересня 2005 року, п. 3.11 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, введеної в дію наказом Генерального прокурора України № 9гн від 28 травня 2005 року, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, до провадження Генеральної прокуратури України приймаються звернення, по яких вже прийнято рішення прокурорами обласного рівня.
Також, згідно ч. 6 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян»до скарги додаються всі наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше.
Так, як доказів того, що попередні звернення скаржника розглядалися керівництвом прокуратури Кіровоградської області і по них приймались рішення або допускалася бездіяльність саме прокурором області, до Генеральної прокуратури України ОСОБА_1. надано не було, тому дії Відповідача 2 по направленню звернення до прокуратури Кіровоградської області для розгляду та вирішення суд вважає правомірними.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з відповідачів суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи вище викладене, судом вставлено, що відповідачі, про розгляді звернень Позивача діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, законами та іншими нормативно -правовими актами, що виключає підстави для відшкодування моральної шкоди з Адміністрації Президента України та Генеральної прокуратури України.
Крім того, Позивачем не надано жодних доказів та не наведено переконливих доводів, які могли би свідчити про заподіяння моральної шкоди в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій Адміністрації Президента України та Генеральної прокуратури України щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 10 грудня 2010 року та 24 грудня 2010 року.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 15 серпня 2011р